http://hdl.handle.net/123456789/23556 2026-05-15T10:48:53Z 2026-05-15T10:48:53Z Сабадаш, Діана Володимирівна Ріглер, Сілке Куравська, Наталія Юріївна http://hdl.handle.net/123456789/23589 2025-10-02T11:54:47Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Впровадження міжкультурної комунікативної компетентності у вищу освіту для сталого розвитку: погляд крізь призму проєкту спільного міжнародного онлайн-навчання Authors: Сабадаш, Діана Володимирівна; Ріглер, Сілке; Куравська, Наталія Юріївна Abstract: Сучасні тенденції у вищій освіті відображають важливість міжкультурної комунікативної компетентності (ICC) для глобалізованого ринку праці. У цьому дослідженні, використовуючи інтеґрований методологічний підхід, ми вивчали вплив розвитку міжкультурної комунікативної компетентності на успішність студентів у проєкті спільного міжнародного онлайн-навчання (COIL). Представлено погляди студентів на те, як згадані проєкти сприяють формуванню цієї компетентності. Дослідження ґрунтується на автентичному освітньому середовищі проєкту спільного міжнародного онлайн-навчання (COIL) із залученням студентів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету прикладних наук м. Ландсгут. Проведені у межах дослідження опитування дозволили оцінити попередні знання здобувачів вищої освіти щодо міжкультурної комунікативної компетентності, визначити особливості їхньої командної роботи, а також виявити виклики, з якими вони стикалися під час участі в проєкті, та стратегії їх подолання. Отримані результати засвідчили переваги використання предметно-мовного інтегрованого навчання у розвитку міжкультурної комунікативної компетентності студентів у межах проєктів спільного міжнародного онлайн-навчання. Крім того, застосування когнітивно-прагматичного підходу дало змогу проаналізувати, як розвиток цієї компетентності сприяв формуванню сталих освітніх результатів. Дане дослідження підтвердило практичне оволодіння студентами навичками, необхідними для відповідального глобального громадянства, а також спектром універсальних компетентностей, зокрема критичним мисленням, культурною обізнаністю, адаптивністю та ефективною комунікацією. Науковою новизною дослідження є емпіричне підтвердження взаємопов’язаної моделі, у межах якої спільне міжнародне онлайн-навчання, предметно-мовне інтеґроване навчання і розвиток міжкультурної комунікативної компетентності динамічно взаємодіють, сприяючи реалізації освіти для сталого розвитку (ESD) із урахуванням досягнень когнітивної прагматики.

2025-01-01T00:00:00Z Дьоміна, Оксана Андрющенко, Катерина Анатоліївна Лєзіна, Анастасія Володимирівна Цимбаленко, Яна Юріївна Тітова, Олена Сергіївна Кирилюк, Оксана Василівна Вилгін, Євген Аркадійович http://hdl.handle.net/123456789/23588 2025-10-02T11:45:52Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Вплив штучного інтелекту на формування цифрового двійника викладача в метавсесвіті Authors: Дьоміна, Оксана; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Цимбаленко, Яна Юріївна; Тітова, Олена Сергіївна; Кирилюк, Оксана Василівна; Вилгін, Євген Аркадійович Abstract: Останнім часом вища освіта підвладна змінам через застосування цифрових технологій. Використання інноваційних платформ, гібридних моделей та онлайн-сервісів повною мірою не забезпечують вимоги до надання якісних освітніх послуг. Для вирішення цих завдань в статті запропоновано гіпотезу щодо використання цифрового двійника викладача. Представлено на основі кіберфізичної системи, побудованої на математичному моделюванні та синергії застосовувати моделювання, проєктування та оптимізацію освітнього процесу. В дослідженні висвітлено процес побудови співпраці цифрового двійника викладача і здобувача вищої освіти, в результаті якого інтеґровано модель предметної області знань для навчання, враховує змінні параметри здобувача освіти та здійснено моделювання освітнього процесу на основі використання новітніх технологій штучного інтелекту. Запропонована архітектоніка включає технології Інтернет речей (ІоТ), машинне навчання та аналітику великих даних, що в сукупності відображає цифровізацію індустрії 4.0 та підтримку “живого” процесу навчання. Результати дослідження демонструють практичні наслідки використання інструментів штучного інтелекту серед здобувачів освіти та викладачів. Підкреслено необхідність застосування обчислювальної техніки та машинного спорядження для аналізу результатів впровадження цифрового двійника. Презентовано результати двоетапного опитування здобувачів вищої освіти та викладачів університетів, які вказують на позитивні сторони, такі як: баланс між життям та роботою, гнучкість навчання. Але в той же час присутні недоліки – психологічна безпека та етика використання даних. У результаті авторами підсумовано, що цифровий двійник викладача є індивідуальним, прозорим, адаптивним і мотиваційним інструментом для удосконалення освітнього процесу. Його подальше впровадження залежить у майбутньому від вирішення питань щодо етики особових даних та психологічної підтримки за рахунок створення конференційної бази даних, алгоритмів неупередженості та надійної методологічної бази вреґулювання потенційних конфліктів.

2025-01-01T00:00:00Z Кусаїнова, Жанара Сартбекова, Нуржан Абакіров, Азіз http://hdl.handle.net/123456789/23587 2025-10-02T11:22:32Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Основні характеристики процесу моделювання освітніх програм педагогічних напрямів у технічній і професійній освіті Authors: Кусаїнова, Жанара; Сартбекова, Нуржан; Абакіров, Азіз Abstract: У статті висвітлено сучасні підходи до розробки освітніх програм у педагогічній сфері, зокрема у контексті технічної та професійної освіти (ТПО) в Центральній Азії. Представлено результати порівняльного аналізу навчальних програм трьох університетів: Киргизького національного університету імені Ж. Баласагина, Іссик-Кульського державного університету імені К. Тинистанова та Киргизького державного університету імені Арабаєва. Основну увагу в аналізі приділено впровадженню компетентнісних і модульних стратегій, а також використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У дослідженні застосовано якісну методологію, засновану на аналізі офіційних навчальних програм і відповідних документів. Вони були оцінені за структурним складом, інтеграцією ІКТ та застосуванням компетентнісних і модульних підходів. Аналіз також включав тематичний синтез та інтерпретаційне порівняння для виявлення спільних і відмінних тенденцій у розробці програм. Наукова новизна цього дослідження в тому, що в ньому презентовано нову методологію узгодження освітнього контенту з вимогами середовища цифрової грамотності, потребами ринку праці та інклюзивними педагогічними техніками. При цьому акцентовано, як модульна архітектура може сприяти гнучкості, а навчання на основі компетентностей здатне забезпечити готовність фахівців адаптуватися до мінливих умов. Крім того, у дослідженні наголошено на значенні інформаційно-комунікаційних технологій у підвищенні інтерактивності та доступу до ресурсів, що сприяє залученню студентів та їхньому самостійному розвитку. Результати дослідження підтверджують необхідність розробки навчальної програми, в якій забезпечено баланс між теоретичними знаннями, практичними навичками й технологічними компетенціями. Вказано на необхідності надати рекомендації зацікавленим сторонам на політичному та інституційному рівнях задля поліпшення якості педагогічних програм відповідно до глобальних тенденцій у галузі освіти.

2025-01-01T00:00:00Z Ніколаєску, Інна Олександрівна Малашевська, Ірина Анатоліївна Литвин, Інна Миколаївна Вінарчук, Наталія Миколаївна Власенко, Руслана Петрівна Сівкович, Галина Миронівна Мазур, Піотр http://hdl.handle.net/123456789/23586 2025-10-02T09:21:26Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Подолання бар’єрів в інклюзивній освіті – результати готовності педагогів до впровадження інновацій у роботі з дітьми з інвалідністю Authors: Ніколаєску, Інна Олександрівна; Малашевська, Ірина Анатоліївна; Литвин, Інна Миколаївна; Вінарчук, Наталія Миколаївна; Власенко, Руслана Петрівна; Сівкович, Галина Миронівна; Мазур, Піотр Abstract: У статті обґрунтовано актуальність проблеми безбар’єрності в інклюзії під час організації освітньої діяльності з особами з інвалідністю з урахуванням сучасних викликів, зокрема навчання в умовах кризи (війни). Охарактеризовано стан цієї проблеми в науковій педагогічній літературі і освітній практиці, на основі чого визначено деякі труднощі, як: психологічні установки педагогів і вчителів; обмежене ресурсне забезпечення; недостатній рівень професійної підготовки й підтримки інклюзивних інновацій з боку адміністрації, вчителів чи громади; інституційні перешкоди тощо. З’ясовано, що в умовах сучасних суспільних викликів, зокрема війни в Україні, проблема інклюзії стала ще більш нагальною, адже до освітнього процесу долучаються діти з новими формами вразливості – психотравмовані, переміщені з інших реґіонів, з порушеннями розвитку та ін. Презентовано результати опитування майбутніх учителів щодо вивчення рівня їхньої готовності до впровадження інновацій та роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) на етапі констатувального і формувального експерименту, який проводився на базі українських університетів. Подано порівняльні показники щодо динаміки ставлення здобувачів вищої освіти до подолання бар’єрів у роботі з учнями з інвалідністю, зокрема в умовах воєнного стану в Україні. Експериментальна робота передбачала дослідження професійної готовності майбутніх учителів до упровадження в практику освітньої, цифрової, інформаційної та фізичної безбар’єрності. Авторське методичне забезпечення, що позиціонується як інноваційне і було предметом апробації, включало поєднання цифрових інструментів і ресурсів (імерсивне навчання, короткі відео та анімації на теми інклюзії тощо) з інтерактивними методами, проєктною діяльністю та кейс-технологіями. Доведено необхідність імплементації у практику освітньої безбар’єрності у найширшому розумінні цього поняття, що має на меті створення рівних можливостей для відкритого доступу до якісної освіти для усіх учнів (студентів), незалежно від їхніх фізичних, когнітивних, мовних, соціальних та/або культурних особливостей. Акцентовано на потребі реалізації інклюзивних педагогічних стратегій, адаптації програм і методів навчання, формування толерантності, прийняття різноманітності та створення недискримінаційного освітнього середовища.

2025-01-01T00:00:00Z