<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/23068" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/23068</id>
  <updated>2026-05-15T09:59:56Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T09:59:56Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Вплив російсько-української війни на переосмислення моделі нейтралітету Швейцарії</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/23194" />
    <author>
      <name>Шмаленко, Юлія Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Анісімович-Шевчук, Ольга Зенонівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Матвієнків, Світлана Миколаївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/23194</id>
    <updated>2025-06-16T12:44:42Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Вплив російсько-української війни на переосмислення моделі нейтралітету Швейцарії
Authors: Шмаленко, Юлія Іванівна; Анісімович-Шевчук, Ольга Зенонівна; Матвієнків, Світлана Миколаївна
Abstract: У статті проаналізовано, як російсько-українська війна стала своєрідним лакмусовим папірцем, який виявив обмеження традиційних підходів до нейтралітету та стимулював пошук нових моделей міжнародної взаємодії, що відповідають викликам сучасного глобалізованого світу. Досліджено, як російсько-українська війна виявилася каталізатором для переосмислення концепції нейтралітету у швейцарській зовнішній політиці, що відкриває нові перспективи для дослідження еволюції концепції нейтралітету в сучасних міжнародних відносинах та її адаптації до нових геополітичних реалій. З’ясована реакція Швейцарії на російсько-українську війну, що відображає складний процес адаптації концепції нейтралітету до викликів сучасної геополітики та створює підґрунтя для подальших досліджень трансформації ролі нейтральних держав у забезпеченні міжнародної безпеки й вирішенні конфліктів у XXI столітті.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Діалог інституцій – діалог суспільств: українсько-польська науково-освітня взаємодія після 1991 року</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/23193" />
    <author>
      <name>Цепенда, Ігор Євгенович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Хахула, Любомир Ігорович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/23193</id>
    <updated>2025-06-16T12:21:24Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Діалог інституцій – діалог суспільств: українсько-польська науково-освітня взаємодія після 1991 року
Authors: Цепенда, Ігор Євгенович; Хахула, Любомир Ігорович
Abstract: У  статті  реконструйовано  особливості  сучасних  українсько-польських  відносин,  зокрема,  крізь призму наукової та культурно-освітньої діяльності українських і польських політичних, дипломатичних, наукових, освітніх, культурно мистецьких еліт. Актуалізовано роботу українського дипломатичного корпусу в Республіці Польща щодо налагодження українсько-польського діалогу в царинах соціогуманітаристики, історичної політики та культурної пам’яті. Проаналізовано передумови, перебіг і результати реалізації таких поєднавчих ініціатив, як наукові семінари “Україна–Польща: важкі питання” (1997–2008), Українсько-польські зустрічі в Яремчі (2007–2023), документальна серія «Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ століття» та ін. Основою наукової публікації стало дослідницьке інтерв’ю ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктором політичних наук, професором Ігорем Євгеновичем Цепендою, проведене 31 жовтня 2023 р. в Івано-Франківськ у рам-ках Стипендійної програми “Досліджуй в Україні” Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського. Особливо цінним для стратегічного менеджменту в освіті та науці є досвід Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в реалізації міждержавних партнерських проєктів, спрямованих на формування професійного кадрового потенціалу в державному та громадському секторах, дипломатичній службі. Важливим також є творення толерантного середовища в міжнаціональній сфері, українському та польському публічному просторах. Серед знакових засобів вказаної діяльності є організація спільно з Варшавським університетом Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі та Міжнародного наукового центру “Обсерваторія” на горі Піп Іван.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Політичний імідж та репутація як запорука інвестиційної привабливості</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/23192" />
    <author>
      <name>Ткачук, Віктор</name>
    </author>
    <author>
      <name>Красівський, Орест Якубович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/23192</id>
    <updated>2025-06-16T12:10:53Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Політичний імідж та репутація як запорука інвестиційної привабливості
Authors: Ткачук, Віктор; Красівський, Орест Якубович
Abstract: У статті досліджується вплив «іміджу» та «репутації» на репрезентацію держави серед інвесторів, встановлюється взаємозв’язок цих понять з інвестиційною формою взаємодії країн, корпорацій. Значну увагу приділено формі взаємодії країн на міжнародній інвестиційній арені та виокремлено особливості впливу на країни; такими формами може виступати монополізація корпорацією частини ринку, що призводить до значного впливу на національну безпеку й відокремлення національного інтересу. Проаналізовано нові можливості у створенні та еволюції вже наявних можливостей в інв. сфері, а саме: виокремлення державного ОПК, інноваційно-технологічний сектор, ІТ, логістика, інфраструктура (описано наявні й нові сфери розвитку). Висвітлено еволюцію рейтингу України від 2018 до 2024 р. Визначено особливості впливу закордонних діаспор українців на імідж, репутацію України в очах інших країн.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Міжрегіональна співпраця між Україною і республікою Польща: на прикладі діяльності міжурядової координаційної ради</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/23191" />
    <author>
      <name>Струтинська, Тетяна Зіновіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кубацький, Олександр</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/23191</id>
    <updated>2025-06-16T12:02:20Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Міжрегіональна співпраця між Україною і республікою Польща: на прикладі діяльності міжурядової координаційної ради
Authors: Струтинська, Тетяна Зіновіївна; Кубацький, Олександр
Abstract: Міжрегіональна співпраця між Україною та Республікою Польща набуває особливого значення в сучасних умовах інтеграції України до європейських інституцій, а також з огляду на спільні виклики безпеки й економічного розвитку. Важливість цієї співпраці підсилюється історичними, культурними та географічними факторами, які роблять Польщу одним із ключових партнерів України. Діяльність Міжурядової координаційної ради України та Польщі створює необхідну платформу для координації регіональних ініціатив та спільних проєктів у різних сферах – від економіки й інфраструктури до освіти та культури. Дослідження спрямоване на вивчення ключових напрямів цієї співпраці в контексті європейської інтеграції та регіонального розвитку. Окреслені правові основи міжрегіональної співпраці між Україною та Польщею, які містяться в Угоді між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво. Охарактеризовано організаційну структуру та організацію діяльності Ради. Визначено основні напрями діяльності Міжурядової координаційної ради. На основі протоколів засідань Ради проаналізовані досягнення та виклики у співпраці між регіонами двох країн, запропоновано рекомендації для покращення роботи Ради.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

