<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/20272" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/20272</id>
  <updated>2026-05-15T10:38:52Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:38:52Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Оплата праці у системі обліково-аналітичної інформації суб’єктів господарювання</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/20412" />
    <author>
      <name>Василюк, Марія Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чернецька, Ольга Богданівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/20412</id>
    <updated>2024-09-23T07:20:07Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Оплата праці у системі обліково-аналітичної інформації суб’єктів господарювання
Authors: Василюк, Марія Михайлівна; Чернецька, Ольга Богданівна
Abstract: Стаття  спрямована  на  вивчення  питань  формування  обліково-аналітичної інформації  в  управлінні  ефективністю  використання  фонду  оплати  праці  на  підприємстві. Охарактеризовано  зміст  поняття  «заробітна  плата».  Визначено,  що  розмір  заробітної  плати визначається  складністю  та  умовами  виконуваної  роботи,  професійно-діловими  якостями працівника,  результатами  праці  та  господарської  діяльності  організації.  Розглянуто  такі елементи  фонду:  фонд  основної  заробітної  плати,  фонд  додаткової  заробітної  плати,  інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також складові виплат працівникам: заробітна плата за  окладами  і  тарифами,  інші  надбавки  до  заробітної  плати;  оплата  невідпрацьованого  часу (щорічна відпустка та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати,  які  виплачуються  працівникам  протягом  дванадцяти  місяців  після  початку відповідного періоду роботи.Визначено,  що  структура  заробітної  плати  складається  з  основних  частин  заробітної плати, додаткових частин заробітної плати та інших компенсаційних і заохочувальних частин, які певним чином організовані та взаємопов’язані. Наведене розмежування заробітної плати є  обмежене  основними,  додатковими,  іншими  винагородами  та  заохочувальними  виплатами. Відзначено,  що  чітка  ідентифікація  складових  структури  заробітної  плати,  надійність  й стабільність отримання виплат є пріорітетними, що уможливлює у результаті належний рівень матеріального забезпечення учасників трудових відносин та сприяє економічному зростанню. Доведено,  що  оплата  праці  є  однією  із  складових  системи  обліково-аналітичної  інформації будь-якого  суб’єкта  господарювання,  що  відображає  економічні  взаємовідносини  між роботодавцем  і  працівником  та  охоплює  усі  види  заробітної  плати,  премій,  надбавок  і компенсацій,  які  отримують  працівники  за  виконання  трудових  обов’язків.  Водночас  плата праці  регламентується  трудовим  законодавством,  що  встановлює  мінімальні  гарантії  щодо рівня  заробітної  плати,  умови  її  виплати,  а  також  норми  робочого  часу  та  відпочинку. Уточнено, що облік оплати праці включає первинний облік: фіксацію відпрацьованого часу, виконаних  робіт  та  нарахування  заробітної  плати;  аналітичний  облік:  ведення  карток обліку заробітної  плати  по  кожному  працівнику;  синтетичний  облік:  узагальнення  інформації  про нарахування і виплати заробітної плати у системі бухгалтерських рахунків.Узагальнено,  що  система  обліково-аналітичної  інформації  суб’єктів  господарювання повинна  забезпечувати  точний  та  своєчасний  облік  оплати  праці,  що  сприятиме  не  лише належному  виконанню  законодавчих  вимог,  але  й  покращенню  управління  персоналом, підвищенню мотивації працівників та ефективності діяльності підприємств загалом.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Трансформація системи обліку і звітності в умовах цифровізації бізнесу</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/20411" />
    <author>
      <name>Шкромида, Віталій Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шкромида, Надія Ярославівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гнатюк, Тарас Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/20411</id>
    <updated>2024-09-23T07:13:12Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Трансформація системи обліку і звітності в умовах цифровізації бізнесу
Authors: Шкромида, Віталій Васильович; Шкромида, Надія Ярославівна; Гнатюк, Тарас Михайлович
Abstract: Суттєвої трансформації на підприємстві зазнає система обліку і звітності, де під  впливом  діджитал-технологій  змінюються  підходи  до  збору,  обробки,  зберігання  та використання  облікової  інформації.  Відомо,  такі  зміни  для  ведення  обліку  є  позитивними, оскільки відбувається поступовий і незворотній перехід від традиційних облікових процедур до впровадження  прогресивної  та  ефективної  облікової  системи.  Використовуючи  цифрові інновації, сучасні облікові системи у перспективі перетворюватимуться у дієвий стратегічний інструмент управління для підтримки прийняття управлінських рішень.Метою  даного  дослідження  є  доповнення  теоретико-організаційних  основ  системи бухгалтерського  обліку  і  звітності  у  частині  їх  трансформаційних  змін  через  розкриття особливостей здійснення облікових робіт і процедур в умовах впровадження та застосування передових цифрових технологій. Встановлено, застосування цифрових технологій призводить до  трансформації  системи  бухгалтерського  обліку  і  звітності  як  на  теоретичному,  так  і практичному  рівнях.  З  теоретичної  точки  зору  цифрові  технології  у  бухгалтерському  обліку породжують  впровадження  нової  термінології  і  процесів,  розширюють  межі  облікового спостереження  і  збільшують  перелік  його  потенційних  об’єктів.  За  таких  умов  бухгалтерія поступово переходить на новий рівень обліково-аналітичного забезпечення та підвищує якість інформаційного  супроводу  управління  бізнесом.  У  практичній  площині  доказовою  базою трансформації  системи  бухгалтерського  обліку  і  звітності  є  вивільнення  робочого  часу бухгалтера  від  рутинних  процедур,  переведення  його  на  зручний  ненормований  графік віддаленої  роботи  та  зростання  значущості  фахівця  бухгалтерії  у  розробці  і  прийнятті управлінських  рішень.  Це  дає  бухгалтеру  можливість  активно  брати  участь  в  інтерпретації облікових даних, здійснювати аналіз причинно-наслідкових зв’язків та проводити оптимізацію бізнес-процесів на підприємстві.Отримані  наукові  результати  сприятимуть  розвитку теоретико-методологічної  основи системи  бухгалтерського  обліку  і  звітності  в  умовах  подальшої  цифровізації  соціально-економічних  відносин  задля  пошуку  розширених  можливостей  обліково-аналітичного забезпечення та зміцнення його значущості у процесі управління бізнесом.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Використання міжнародних стандартів фінансової звітності у контексті оновлення регіональних стратегій розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/20410" />
    <author>
      <name>Бойко, Ольга Станіславівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мацків, Олена Ігорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Костирко, Діана Русланівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кльоп, В'ячеслав Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/20410</id>
    <updated>2024-09-23T07:05:15Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Використання міжнародних стандартів фінансової звітності у контексті оновлення регіональних стратегій розвитку
Authors: Бойко, Ольга Станіславівна; Мацків, Олена Ігорівна; Костирко, Діана Русланівна; Кльоп, В'ячеслав Михайлович
Abstract: Автори даної статті досліджують інтеграцію Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у стратегії регіонального розвитку з основною метою покращити розуміння її наслідків  для  економічного  зростання.  Автори  вивчають,  як  прийняття  МСФЗ  впливає  на  різні аспекти, такі як прозорість, довіра інвесторів та економічний розвиток у регіонах, застосовуючи якісний  дослідницький  підхід.  Це  дослідження  розкриває  наслідки  впровадження  МСФЗ  для стратегій  регіонального  розвитку  та  економічного  зростання.  Автори  виявили,  що  швидке прийняття  стандартів  Канадою  корелювало  зі  збільшенням  іноземних  інвестицій  на  15%.  І навпаки,  повільніше  впровадження  в  Аргентині  призвело  до  незначного  зростання  на  5%.  У Європі інтеграція стандартів призвела до підвищення ефективності ринку на 20%. У Китаї та Індії капіталізація  ринку  капіталу  зросла  на  25%.  Лідерство  Південно-Африканської  Республіки  у впровадженні  стандартів  перетворилося  у  розширенні  доступу  МСП  до  капіталу  на  10%  і зростанні  ВВП  на  7%.  Ці  висновки  підкреслюють  ключову  роль  МСФЗ  у  стимулюванні регіональної економічної стабільності та зростання, наголошуючи на необхідності узгодження з цілями  розвитку.  На  відміну  від  багатьох  попередніх  досліджень,  які  переважно  спрямовані  на кількісний аналіз, це дослідження використовує виключно якісні методи дослідження.  Практичне значення  цього  дослідження  спрямоване на  його  висновки  для  політиків,  урядових  установ  та регуляторних  органів.  Надаючи  висновки  про  те,  як  зацікавлені  сторони  можуть  краще узгоджувати впровадження МСФЗ з регіональними цілями розвитку, дослідження надає практичні рекомендації  для  сприяння  економічному  зростанню  та  стабільності  у  регіонах.  Ця  практична спрямованість  підкреслює  актуальність  і  адаптивність  результатів  дослідження  в  реальних ситуаціях,  що  робить  його  цінним  матеріалом  для  зацікавлених  сторін,  які  займаються плануванням  регіонального  розвитку  та  формулюванням  політики.  Отже,  у  цій  статті представлено результати щодо прийняття МСФЗ та регіонального розвитку, надано нові підходи, які розширюють розуміння цього складного відношення.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інформаційне забезпечення та тенденції розвитку грантової діяльності в закладах вищої освіти</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/20409" />
    <author>
      <name>Трохановський, Володимир Дмитрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Василюк, Марія Михайлівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/20409</id>
    <updated>2024-09-23T06:52:11Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Інформаційне забезпечення та тенденції розвитку грантової діяльності в закладах вищої освіти
Authors: Трохановський, Володимир Дмитрович; Василюк, Марія Михайлівна
Abstract: У статті досліджено інформаційне забезпечення та тенденції розвитку грантової діяльності в закладах вищої освіти, вдосконалення грантової діяльності у закладах вищої освіти з метою  відповіді  на  сучасні виклики  та  можливості,  а  також  з  підвищенням  ефективності  та доступності  цього  інструменту  для  академічної  громадськості.  Це  дослідження  має на меті ретельний  аналіз  сучасних  тенденцій  у  грантовій  діяльності  українських  закладів  вищої  освіти (ЗВО),  визначення  важливих  викликів  та  перспектив  розвитку  цієї  сфери.  Головною  метою  є розробка  рекомендацій  для  оптимізації  процесів  залучення  грантових  коштів  та  підтримки науково-дослідницьких  та  освітніх  ініціатив.  В  процесі  дослідження  використовувалися різноманітні методи, такі як аналіз наукових публікацій, вивчення статистичних даних, експертна оцінка  та  порівняльний  аналіз  практики  грантової  діяльності.  Проведено  аналіз  основних тенденцій у грантовій сфері, а також оцінено рівень доступності та якості інформації про грантові можливості  для  ЗВО.  Виявлено  зростання  конкуренції  за  гранти,  активне  використання міждисциплінарних  проєктів  та  значущість  цифрових  технологій  у  грантовій  діяльності. Також відзначено тенденцію до більшої міжнародної співпраці та розвиток об’єктивних систем оцінки результатів. У контексті української війни особливо важливо розвивати міжнародну співпрацю та ефективно  використовувати  грантові  ресурси  для  підтримки  наукових  досліджень  та  освітніх ініціатив.  Особлива  увага  приділяється  підвищенню  ефективності  та  доступності  грантових можливостей  для  академічної  громадськості.  Це  є  важливим  з  урахуванням  зростаючої конкуренції  за  гранти,  тенденції  до  міждисциплінарності  та  потреби  у  глобальній  співпраці. Результати аналізу можуть стати важливим джерелом інформації для керівництва ЗВО та науково-дослідницьких  груп  у  покращенні  стратегій  грантової  діяльності  та  забезпеченні  подальшого наукового розвитку. Це дослідження підкреслює ключову роль грантової діяльності в українських ЗВО для наукового та освітнього розвитку. Воно визначає стратегії для оптимізації цього процесу в умовах сучасних викликів та сприяє досягненню глобальних цілей сталого розвитку.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

