http://hdl.handle.net/123456789/19229 2026-05-15T10:39:05Z 2026-05-15T10:39:05Z Поліщук, Світлана Вікторівна http://hdl.handle.net/123456789/19282 2024-04-05T09:03:03Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Професійна готовність педагога до інноваційної діяльності: якісний аспект Authors: Поліщук, Світлана Вікторівна Abstract: У статті актуалізується значення професійної готовності педагога до інноваційної діяльності, значна увага приділена значенню інноваційної діяльності в організації роботи сучасної школи, цілеспрямованому процесу створення, використання і поширення нововведень задля забезпечення високоефективного навчання і виховання учнівської молоді. У цьому контексті акцентовано на готовність учителя до інноваційної професійної діяльності як інтегративну якість його особистості, регулятор та умову його успішної професійної діяльності спрямованої на створення, впровадження і розповсюдження освітніх інновацій, що позитивно впливає на підвищенні якості освіти. У статті доведено, що успіх освітніх перетворень, відображених у низці нормативно-правових актів, залежить від нововведень, упроваджених в освітній процес. З’ясовано, що впровадження в дію інноваційних процесів зумовлює необхідність відповідних змін у професійній діяльності педагогічного колективу відповідного освітнього закладу. Наголошено на компонентах інноваційної компетентності педагога, зокрема зауважено, що інноваційна діяльність є тією внутрішньою силою, що формує позицію вчителя (його професійні й особистісні якості), є передумовою його ефективної праці, максимальною реалізацією можливостей та розкриття його творчого потенціалу. Крім всього іншого, автор статті звертає увагу на необхідність встановлення відповідних критеріїв, спрямованих на формування готовності педагога до інноваційних нововведень, підкреслює важливість відповідного рівня технологічної готовності до інноваційної діяльності. Визначено, що професійна готовність педагога до інноваційної діяльності є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Виявлено, що однією із важливих складових професійної готовності педагогічного працівника до інноваційної діяльності є його інноваційна компетентність (система мотивів, умінь, знань, навичок, особистих якостей вчителя, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з учнівської молоді). Підтверджено, що одним із важливих важелів до посилення інноваційної діяльності педагогічного працівника є його мотиваційні інтереси та ціннісні орієнтації, названі основні компоненти, які сприяють реалізації інноваційних заходів у навчальний процес закладу загальної середньої освіти.

2024-01-01T00:00:00Z Назарук, Станіслава Соколовська, Барбара Домбровска, Ізабела http://hdl.handle.net/123456789/19281 2024-04-05T08:57:37Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Моделі поведінки, спрямовані на зміцнення здоров’я дітей-іноземців у польських школах. Наукове дослідження Authors: Назарук, Станіслава; Соколовська, Барбара; Домбровска, Ізабела Abstract: У статті представлено результати педагогічних спостережень за окремими проявами здоров'язбережувальної поведінки у дітей і підлітків. Спостереження проводили вчителі, які працюють у початкових школах Польщі. Вибірка для дослідження була цілеспрямованою, оскільки у дослідженні брали участь іноземні учні, котрі відвідують початкові школи Польщі у містах або у сільській місцевості. В цілому педагогами проведено 211 педагогічних спостережень, які потім були піддані статистичному аналізу. З’ясовано, що питання оцінювання рівня здоров’язбережувальної поведінки дітей і підлітків є актуальною науковою проблемою, оскільки слугує основою для правильного розвитку молоді й визначає стан здоров’я людини у дитинстві та у дорослому віці. З іншого боку, проведення дослідження у групі дітей-іноземців, які приїхали до Польщі в останні роки, переважно з України, допоможе діагностувати їхню засвоєну поведінку в складних життєвих обставинах (зокрема українських дітей, котрі отримали травми війни). Результати дослідження будуть корисними у шкільній практиці для польських учителів у проведенні цілеспрямованих виховних заходів та, за необхідності, визначення інтервенцій для тих, хто потребує підтримки. Доведено, що здоров’язбережувальна поведінка слугує індикатором ставлення до власного здоров’я, що значною мірою зумовлене визнаними особистісними цінностями. Наголошено на необхідності консультування, підтримки та допомоги молодим людям у контексті окресленої проблеми.

2024-01-01T00:00:00Z Близнюк, Олександр Васильович Гоцанюк, Тетяна Василівна http://hdl.handle.net/123456789/19280 2024-04-05T08:50:07Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Цифрова компетентність як ключовий компонент професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти: теоретичні інтерпретації Authors: Близнюк, Олександр Васильович; Гоцанюк, Тетяна Василівна Abstract: У статті висвітлено проблему професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти та значення цифрової компетентності в цьому контексті. Сучасні технології швидко розвиваються, і майбутні педагоги мають бути готові використовувати нові цифрові інструменти та методи навчання для підтримки інтересів та потреб учнів початкової школи. Авторами окреслено кілька аспектів: інноваційні педагогічні знання та навички, активна інтеграція технологій, належне управління класом, відповідне оцінювання та професійний розвиток майбутнього педагога. Доведено, що інтеграція технологій у навчальну практику призводить до підвищення цифрової компетентності майбутніх педагогів. У статті представлено трактування цифрової компетентності українськими та зарубіжними дослідниками. Наукові висновки довели, що поняття “цифрової компетентності” не обмежується лише технологічною чи цифровою сферами, навпаки, воно трансформується в ширшому контексті та застосовується практично в усіх сферах життя людини. В умовах цифровізації системи освіти визначено, що володіння педагогами належним рівнем цифрової компетентності спрямоване на цілеспрямоване та самостійне використання засобів ІКТ у навчальній діяльності, а також у процесі методичної та науково-дослідної роботи; максимальне використання потенціалу цифрових технологій у процесі визначення та вирішення педагогічних завдань. У статті представлено досвід формування цифрової компетентності майбутніх магістрів початкової освіти в рамках професійної підготовки в ПНУ.

2024-01-01T00:00:00Z Микитин, Тетяна Василівна Дмитрусь, Наталія Іванівна Капець, Надія Володимирівна Гнєзділова, Вікторія Ігорівна http://hdl.handle.net/123456789/19279 2024-04-05T08:35:00Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Прийоми активізації самостійної навчальної діяльності учнів на уроках біології Authors: Микитин, Тетяна Василівна; Дмитрусь, Наталія Іванівна; Капець, Надія Володимирівна; Гнєзділова, Вікторія Ігорівна Abstract: Стаття присвячена висвітленню прийомів активізації самостійної навчальної діяльності учнів під час вивчення біології. З’ясовано, що самостійна робота у навчанні має велике значення як для процесу навчання, так і для виховання здобувачів загальної середньої освіти. Успішне проведення такої діяльності залежить від вміння вчителя ефективно керувати нею. На думку авторів статті, важливо дотримуватися певної логіки викладу, забезпечувати доступність матеріалу та враховувати індивідуальні особливості учнів. Серед інноваційних освітніх методів визначено: проблемне навчання, проекти та дослідження, групову роботу, використання Інтернет-ресурсів та мультимедіа, розв'язання завдань та кейсів, самостійну підготовку презентацій або доповідей. Враховуючи ці принципи, можна сприяти формуванню учня з власним світоглядом та стійкою життєвою позицією. В статті висвітлено значення активної самостійної навчальної діяльності учнів на уроках, зокрема, і на уроках біології, і подані розробки уроків, які зроблені з застосуванням методів, які сприятимуть розвитку такої діяльності в учнів 7 класу. Також подані результати опитування учнів, які демонструють рівень зацікавленості учнів у здобутті біологічної освіти, рейтинг предметів особистої значущості, рівень їх самостійної активності та пропозиції учнів стосовно урізноманітнення та покращення освітнього процесу вивчення біології. Виявлено, що 13% учнів мають високий рівень самостійної навчальної активності, у 54% опитаних спостерігався середній рівень, а 32% - низький рівень самостійної навчальної діяльності. Доведено, що активізація самостійної навчальної діяльності учнів у процесі вивчення біології важлива як для їхнього особистісного зростання, так і для загального розвитку. Оскільки біологія має свої особливості, самостійна активність учнів стає основою для їхнього успіху та формування наукового мислення. З’ясовано, що активізація самостійної навчальної діяльності учнів у процесі вивчення біології має кілька важливих аспектів: розвиток критичного мислення, залучення до активної діяльності, глибше освоєння знань та розуміння, а також формування навичок самоорганізації. Враховуючи ці аспекти, можна стверджувати, що самостійна пізнавальна діяльність учнів у процесі вивчення біології є важливою для їхнього повноцінного розвитку, формування наукового мислення та навичок, корисних у майбутньому житті та професійній діяльності. Обґрунтовано, що для досягнення таких результатів, вчителі повинні створити умови, які сприятимуть розвитку самостійності та пізнавальних здібностей учнів, давати їм можливість самостійно досліджувати, вивчати та уявляти нові знання.

2024-01-01T00:00:00Z