<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/19228" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/19228</id>
  <updated>2026-05-15T07:15:04Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T07:15:04Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Організаційна підтримка та лідерство як служіння: посередницька роль мотивації до роботи та доброчесності у продуктивності праці</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/21591" />
    <author>
      <name>Андріансія, Мухаммад</name>
    </author>
    <author>
      <name>Рубіні, Бібін</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сетянінгсіх, Шрі</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/21591</id>
    <updated>2025-01-07T08:29:24Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Організаційна підтримка та лідерство як служіння: посередницька роль мотивації до роботи та доброчесності у продуктивності праці
Authors: Андріансія, Мухаммад; Рубіні, Бібін; Сетянінгсіх, Шрі
Abstract: Це дослідження має на меті визначити оптимальну стратегію підвищення продуктивності праці викладачів Університету Мухаммадія в Джакарті шляхом зміцнення організаційної підтримки, обслуговуючого-лідерства, мотивації до роботи та доброчесності. Використовуючи кількісний підхід, у межах дослідження було проведено опитування 164 викладачів. Дані були проаналізовані за допомогою методу аналізу шляхів для оцінки прямих та опосередкованих зв’язків між змінними, а також методу SITOREM для визначення індикаторів, які потребують покращення або розвитку.&#xD;
Результати показують, що організаційна підтримка та лідерство як служіння мають значний і прямий вплив на продуктивність праці. Крім того, їхній вплив частково опосередковується мотивацією до роботи та доброчесністю. Проте прямий вплив організаційної підтримки та лідерства як служіння переважає над опосередкованими ефектами через мотивацію та доброчесність. Це свідчить про те, що, хоча мотивація та доброчесність є важливими, зміцнення організаційної підтримки та філософія лідерства як служіння забезпечує більш суттєвий вплив на продуктивність. Встановлено, що організаційну підтримку можна зміцнити шляхом сприяння справедливому розподілу винагород, підвищення залученості до прийняття рішень, забезпечення доступності ресурсів і розвитку підтримуючого нагляду. Лідерство як служіння має зосереджуватися на розширенні можливостей викладачів, сприянні співпраці, активному слуханні та заохоченні особистісного й професійного розвитку. Результати цього дослідження надають практичні рекомендації для коледжів та університетів, спрямовані на підвищення продуктивності викладачів. Це дослідження є цінним орієнтиром для академічних установ, які прагнуть створити підтримуюче середовище, що сприяє безперервному підвищенню продуктивності персоналу, тим самим роблячи внесок в успіх закладу та позитивний вплив на суспільство.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фіскальний механізм протидії негативним екологічним екстерналіям</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/21590" />
    <author>
      <name>Мельник, Віктор Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гребеножко, Вадим</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/21590</id>
    <updated>2025-01-07T08:17:25Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Фіскальний механізм протидії негативним екологічним екстерналіям
Authors: Мельник, Віктор Миколайович; Гребеножко, Вадим
Abstract: У статті аналізуються підходи до визначення фіскального механізму. Розкрито його сутність під кутом зору концепції сталого розвитку, а також окреслено його роль у протидії негативним екологічним екстерналіям та адаптації до кліматичних змін. Визначено, що застосування державою фіскального механізму для забезпечення умов сталого розвитку суспільства здійснюється за допомогою його складових, кожна з яких має спрямування на досягнення певної мети і завдань формування еко-соціо-економічного ладу каналами фіскальних відносин. У структурі фіскального механізму як ієрархічної системи виокремлено такі відносно самостійні складові (підсистеми другого порядку), як механізм акумуляції бюджетних надходжень (у поєднанні податкового, кредитного (позичкового), доменно-регалійного механізмів), витратно-бюджетний механізм (як сукупність механізму бюджетних видатків і механізму погашення державного та місцевих боргів). Проведений теоретичний аналіз питань протидії негативним екологічним екстерналіям дозволив здійснити класифікацію специфічних інструментів та важелів фіскального механізму на такі групи: видатки бюджетів різних рівнів, призначені для протидії негативним екологічним екстерналіям та адаптації до кліматичних змін, а саме державні і муніципальні кредити та інвестиції у об’єкти зеленої економіки, субсидіювання зеленої економіки, пряме фінансування природоохоронних заходів; специфічні податкові інструменти екологічного спрямування (енергетичні і паливні податки; транспортні податки; податки на викиди, що спричиняють глобальні зміни; платежі за забруднення, розміщення і переробку відходів, за використання природних ресурсів і надр, за шумовий вплив, тощо); неподаткові дохідні інструменти (доходи від аукціонів з продажу дозволів на викиди); позичкові інструменти екологічного спрямування (зелені облігації, облігації сталого розвитку, кліматичні облігації, емітовані державними та місцевими органами влади); квазіфіскальні інструменти (міжнародні і міжурядові гранти і допомоги (у тому числі в рамках міжнародних кліматичних ініціатив), національні кліматичні ініціативи).</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Бухгалтерський облік та звітність у підтримці переходу до циркулярної економіки: бібліометричний аналіз</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/21589" />
    <author>
      <name>Максимів, Юлія Василівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шкромида, Надія Ярославівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Урбанчич, Юрій</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/21589</id>
    <updated>2025-01-07T08:04:41Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Бухгалтерський облік та звітність у підтримці переходу до циркулярної економіки: бібліометричний аналіз
Authors: Максимів, Юлія Василівна; Шкромида, Надія Ярославівна; Урбанчич, Юрій
Abstract: Розвиток циркулярної економіки є важливим завданням для соціально відповідальних політиків, науковців і бізнесу. Попри зростання інтересу до цієї концепції упродовж останнього десятиліття, впровадження циркулярних бізнес-моделей залишається обмеженим. Одним із ключових бар’єрів є недостатнє використання можливостей бухгалтерського обліку та звітності, які є практичними інструментами переходу до циркулярної економіки, адже допомагають приймати обґрунтовані управлінські рішення при побудові та підтримці циркулярних бізнес-моделей та процесів. Задля вивчення наукового інтересу до бухгалтерського обліку та звітності в підтримці переходу та розвитку циркулярної економіки проведено бібліометричний аналіз на основі використання даних з науко метричної бази даних Scopus (845 документі в період з 2004 по 2024 р.) з подальшим завантаженням в VOSviewer для побудови карт за бібліографічними даними. На основі отриманих даних вдалося ідентифікувати авторів та кластери їх співпраці, публікації та регіони, що домінують у досліджуваній сфері, а також визначено важливі напрями для подальших досліджень. Проведена кластеризація досліджуваного понятійного ландшафту дала можливість виділити 7 кластерів по ключових словах і дослідити зв’язки між ними, виявлено дослідницькі пріоритети. Встановлено, що попри значний прогрес у теоретичному розвитку циркулярної економіки з точки зору міждисциплінарних досліджень, організаційно-економічні інструменти, зокрема бухгалтерський облік і звітність, залишаються недостатньо дослідженими. Результати вказують на значний потенціал бухгалтерського обліку та звітності, який потрібно врахувати в підготовці соціально відповідальних бухгалтерів, фінансистів та менеджерів. Дослідження підкреслює потребу в подальшій адаптації бухгалтерського обліку.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Цифрова трансформація управління досвідом працівника: інструменти, практики та тренди</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/21588" />
    <author>
      <name>Кравчук, Оксана Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Варіс, Ірина Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лях, Іванна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/21588</id>
    <updated>2025-01-07T07:55:25Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Цифрова трансформація управління досвідом працівника: інструменти, практики та тренди
Authors: Кравчук, Оксана Іванівна; Варіс, Ірина Олександрівна; Лях, Іванна
Abstract: Стаття присвячена дослідженню цифрової трансформації управління досвідом працівника (Employee Experience Management, EXM) в умовах глобальної цифровізації бізнес-процесів. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні сучасних підходів до цифрової трансформації EXM, визначенні інструментів, аналізі практик впровадження та ідентифікації трендів розвитку. Методи дослідження включають загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. В результаті дослідження систематизовано теоретико-методичні засади EXM в цифровій економіці, розроблено класифікацію цифрових інструментів EXM за функціональним призначенням, проаналізовано ринок програмного забезпечення для EXM, визначено тренди цифрової трансформації у сфері EXM, розроблено систему метрик для оцінювання впливу цифрових інструментів на досвід працівника, ідентифіковано виклики впровадження цифрових інструментів та запропоновано шляхи їх подолання. Наукова новизна: вперше здійснено комплексну класифікацію цифрових інструментів EXM за функціональним призначенням, удосконалено методичні підходи до оцінювання ефективності цифрових інструментів через розроблення системи KPI, розвинуто концептуальні засади цифрової трансформації досвіду працівника, поглиблено розуміння впливу цифрових технологій на трансформацію HR процесів. Практична значущість результатів визначається можливістю їх використання при впровадженні цифрових інструментів EXM. Розроблені методичні рекомендації щодо вибору цифрових рішень, підходи до подолання викликів цифрової трансформації можуть бути застосовані в практичній HR діяльності. Запропонована система метрик дозволяє оцінювати ефективність впроваджених цифрових інструментів та їх вплив на досвід працівника. Результати дослідження створюють теоретико-методичне підґрунтя для розроблення стратегій цифрової HR трансформації.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

