<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/171" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/171</id>
  <updated>2026-05-15T05:46:43Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T05:46:43Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Klasztor oo. trynitarzy w Stanisławowie</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25435" />
    <author>
      <name>Гаврилишин, Петро Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25435</id>
    <updated>2026-05-12T06:37:45Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Klasztor oo. trynitarzy w Stanisławowie
Authors: Гаврилишин, Петро Михайлович
Abstract: Trynitarze,&#xD;
a właściwie Zakon Trójcy&#xD;
Przenajświętszej, dawniej&#xD;
Zakon Świętej Trójcy od&#xD;
Wykupu Niewolników –&#xD;
katolicki zakon, założony&#xD;
w 1193 roku, w dobie&#xD;
wypraw krzyżowych,&#xD;
przez św. Jana z Mathy&#xD;
i św. Feliksa de Valois,&#xD;
a następnie zatwierdzony&#xD;
w 1198 bullą papieża&#xD;
Innocentego III Operante&#xD;
divine dispositionis. Od&#xD;
1236 roku istnieje też żeński&#xD;
zakon – trynitarianki.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Історіографічний доробок науково-педагогічної спадщини Миколи Пирогова</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25434" />
    <author>
      <name>Бойда, Андрій Васильович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25434</id>
    <updated>2026-05-12T06:37:25Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Історіографічний доробок науково-педагогічної спадщини Миколи Пирогова
Authors: Бойда, Андрій Васильович
Abstract: У статті проаналізовано історіографічний доробок учених про життя та &#xD;
діяльність видатного хірурга, анатома і педагога Миколи Івановича Пирогова (1810&#xD;
1841). Виокремлено чотири періоди вивчення постаті українського вченого: при&#xD;
життєвий, дореволюційний, радянський та сучасний. Здебільшого, це статті &#xD;
наукового та науково-популярного характеру. В окремих випадках були створені &#xD;
монографічні нариси про життя та діяльність ученого або ж вони були присвячені &#xD;
його конкретному життєвому періоду, зокрема перебуванню М. Пирогова в Україні.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Військово-політична діяльність Євгена Грицяка в ОУН (м) та лавах РСЧА (1942-1949 рр.).</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25433" />
    <author>
      <name>Бойда, Андрій Васильович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25433</id>
    <updated>2026-05-12T06:37:04Z</updated>
    <published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Військово-політична діяльність Євгена Грицяка в ОУН (м) та лавах РСЧА (1942-1949 рр.).
Authors: Бойда, Андрій Васильович
Abstract: У статті проаналізовано зміст архівно-кримінальної справи № 75524 ф. 6 з &#xD;
ГДА СБУ в м. Києві. У матеріалах справи відображено життєвий шлях Є. Грицяка &#xD;
упродовж 1942–1964 рр. З’ясувалося, що він був членом Снятинського районного &#xD;
ОУН (м). Протягом 1944–1949 рр. перебував на службі в РСЧА. У грудні 1949 р. за &#xD;
допомогу повстанчому осередкові УПА в с. Стецева Снятинського району Стані&#xD;
славської області був засуджений терміном на 25 років трибуналом при ВЧ № 24045. &#xD;
Брав активну участь у Норильському повстанні 1953 р. Був повторно засуджений &#xD;
1959 р. На підставі матеріалів повторного слідства в 1961–1964 рр. був частково &#xD;
реабілітований. Повністю оправданий Івано-Франківською обласною прокуратурою &#xD;
за відсутністю складу злочину 1992 р.</summary>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Подорож із Старого світу до Нового: досвід Богдана Гаврилишина в 1947 р.</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25432" />
    <author>
      <name>Гаврилишин, Петро Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25432</id>
    <updated>2026-05-12T06:36:29Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Подорож із Старого світу до Нового: досвід Богдана Гаврилишина в 1947 р.
Authors: Гаврилишин, Петро Михайлович
Abstract: Актуальність дослідження полягає у тому,щодо цього часу не існувало  детальної  картини  подорожей  українців  з  Європи  до Північної Америки після завершення ІІ світової війни.При цьому у науковий обіг вперше вводиться перший особистий щоденник Богдана Гаврилишина, що дозволяє нам дізнатися цікаві деталі.Метою роботиєдослідити та проаналізуватиподорожмайбутнього вченогоБогдана Гаврилишина (1926–2016) з Німеччини до Канади в 1947 р., на основі залишених ним спогадів, наданих інтерв’ю, щоденника,  музейних  матеріалів  максимально  детально  її  відтворити. Методологічним  підгрунтям  статті  сталипринципи  об’єктивності, історизму танаступності. У роботі використанометоди порівняння та співставлення   інформації   з   різних   джерел,   аналізу   ісинтезу,ретроспективний,проблемно-хронологічний, типології.Результати показали, щоцяподорож відбулась на один місяць раніше, ніж вважалося раніше і тривала вісім діб.Юний Богдан Гаврилишин активно включився в громадське життя, зокрема ініціював вихід української газети «На хвилях океану», що вийшла двічі із застосуванням латинського алфавіту.Майбутній науковець та керівник в освіті проявив організаторські та керівні здібності, займаючи  проактивну  позицію  та  активно  взаємодіючи  із  спеціально супроводжуючими їх офіцерамиі представниками фірми, яка їх запросила на роботу  до  Канади.Практично  весь  час  він  виконував роль  перекладача, знаючи на достатньому рівні англійську мову.Кількість українців на кораблі складала 116 осіб із 1150пасажирів.Практичнезначення результатів полягає у  можливості їх використання як  моделі  для  бачення  шляху  післявоєнної еміграції  українців  з  Європи  до  Канади,  розуміння  їхньої  специфіки  та особливостей.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

