http://hdl.handle.net/123456789/16393 2026-05-15T10:35:57Z 2026-05-15T10:35:57Z Семенюк-Прибатень, Анна Вікторівна Хоптяр, Юрій Анатолійович http://hdl.handle.net/123456789/17476 2023-10-13T11:53:50Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Голокост та його розслідування у Староушицькому районі Кам’янець-Подільської області (1942-1943) Authors: Семенюк-Прибатень, Анна Вікторівна; Хоптяр, Юрій Анатолійович Abstract: Аналізується процес Голокосту у Староушицькому районі Кам’янець-Подільської області. Досліджуються причини та механізми розстрілів єврейського населення у зазначеній місцині, Зокрема, відразу після вторгнення німецьких нацистських загарбників 22 червня 1941 р. бійці і командири РСЧА чинили героїчний опір на всіх фронтах у тому числі на Поділлі, однак ворог швидко просувався на схід. 7 липня 1941 р. війська Вермахту з’явилися у містечку Стара Ушиця. З першого дня окупації озвірілі нацистські загарбники почали грабувати населення Старої Ушиці та району, розпочався важкий період окупації. Проаналізовано документи і матеріали, що дають вельми повну картину щодо хронології, механізмів втілення та методів Голокосту в зазначених географічних межах.Досліджено, на підставі розслідування, фрагмент періоду нацистської окупації у Староушицькому районі Кам’янець-Подільської області. Встановлено що, реалізовуючи антилюдську політику панування у планетарному масштабі, нацисти з особливою ненавистю взялися винищувати євреїв, комуністів, комсомольців, та інших. Голокост у цій політиці займав особливе місце, оскільки практично в кожному районному центрі проходили масові вбивства євреїв. Особливістю винищення євреїв у Староушицькому районі стала відсутність гетто, що пояснюється досить компактним проживанням єврейства. Авторами визначено час, місце та методи масових розстрілів євреїв на вказаній території. У довоєнний період у Старій Ушиці, за нашими підрахунками, проживало близько 3 тис. євреїв. Часом розправи над мирним єврейським населенням нацистами було обрано, спочатку, першу декаду вересня 1942 р. (один із епізодів). Місцем розстрілів виявилась балка, що у 1-1,5-х км західніше від Ста-рої Ушиці, поблизу (праворуч) шосе на Кам’янець-Подільський. Встановлено також жахливий механізм Голокосту, намагання приречених врятуватися тощо. Важливим здобутком дослідження, елементом наукової новизни, вважаємо на-ведений перелік прізвищ осіб що безпосередньо причетні до скоєння воєнних злочинів, зокрема Голокосту. В результаті дослідження зроблено висновок про те, що у Староушицькому районі було знищено понад 3 тис. чол.

2023-01-01T00:00:00Z Присташ, Лідія Тихонівна http://hdl.handle.net/123456789/17475 2023-10-13T11:45:22Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Передумови прийняття судових статутів та підготовка до проведення судової реформи 1864 року Authors: Присташ, Лідія Тихонівна Abstract: У науковій статті йдеться про передумови прийняття судових статутів та проведення судової реформи 1864 року, яка була спрямована на створення правової держави та зміцнення її інституцій. Цілі, які були поставлені перед суспільством, зумовили прогресивні зміни і у соціальному, і в суспільному значенні.Різні елементи державної влади і самодержавства до середини XIX ст. стали непридатними, але серед органів державного апарату у найбільш занедбаному стані перебувала судова система.Судова система, яка існувала на той період, з її принципами становості, на-явності безлічі інстанцій, характерною неосвіченістю суддів при розгляді справ, чиновницьким монополізмом у сферах державного управління, не могла гарантувати і забезпечувати належний правовий захист особистих та майнових прав громадян.

2023-01-01T00:00:00Z Книш, Віталій Васильович http://hdl.handle.net/123456789/17474 2023-10-13T09:01:21Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Особливості юридичного закріплення конституційно-правової відповідальності у Франції Authors: Книш, Віталій Васильович Abstract: У статті досліджено особливості становлення, розвитку та юридичного за-кріплення інституту конституційно-правової відповідальності у Франції. Мова йде як про позитивну (перспективну), так і про негативну (ретроспективну) відповідальність державно-правових інституцій Франції. На думку автора, позитивна конституційно-правова відповідальність Президента Франції зводиться до широкої сфери його повноважень як глави держави і як основного координатора виконавчої влади, а саме: 1) кадрове формування виконавчої влади; 2) у взаємодії з парламентом; 3) у сфері функціонування інститутів безпосередньої демократії; 4) у сфері міжнародних відносин – акредитує послів і надзвичайних посланців в іноземних державах; 5) у галузі оборони та виникнення надзвичайних обставин. Окрему увагу приділено позитивній конституційно-правовій відповідальності уряду Франції (Ради Міністрів), яка, на наш погляд, вужча, ніж відповідальність Президента Франції. Уряд визначає і проводить політику нації, розпоряджається адміністрацією та збройним силами. У рамках відповідальності уряду Франції визначається і позитивна конституційно-правова відповідальність Прем’єр-міністра. Автором також визначено межі позитивної конституційно-правової відповідальності парламенту у формі законодавчих повноважень та законодавчої діяльності. Це зводиться до таких сфер: 1) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження приватноправового характеру; 2) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження публічно-правового характеру; 3) позитивна конституційно-правова відповідальність за законодавчі повноваження у галузі фінансів; 4)позитивна конституційно-правова відповідальність за надзвичайні повноваження.Проаналізовано також негативну конституційно-правову відповідальність. Відповідно до ст. 8 Конституції Франції, Президент припиняє виконання функцій Прем’єр-міністра та приймає рішення про відставку уряду. За пропозицією Прем’єр-міністра Президент Франції призначає інших членів уряду і припиняє виконання своїх функцій. У ст. 20 Конституції Франції також присутнє положення про те, що уряд відповідальний перед Парламентом відповідно до визначених умов і процедур.

2023-01-01T00:00:00Z Вікторська, Ярославна Володимирівна http://hdl.handle.net/123456789/17473 2023-10-13T08:55:12Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Особливості збройних утворень УНР 1917 р., їх право-вий статус Authors: Вікторська, Ярославна Володимирівна Abstract: У статті аналізуються особливості утворення збройних формувань УНР, їх юридичне закріплення та вираження у нормативно – правових актах. Авторка намагалася провести правовий аналіз військової доктрини збройних утворень УНР. Вагомим завданням є вивчення і узагальнення історичного досвіду, надання об’єктивної оцінки подіям, пов’язаних із визвольною боротьбою та становленням української державності на початку XX століття. Характеризуючи процес формування української армії часів УНР, здійснено спробу з’ясування правового механізму реалізації законодавства. Наголошено на правильності застосуванні юридичної техніки у правових актах прийнятих урядом УНР 1917 р. Розглядаються причини, які започаткували докорінні зміни всіх державно - правових, політичних, національних і суспільних відносин у державному організмі. Проводиться оцінка історико – правового досвіду для розвитку сучасних Збройних Сил України. Авторка намагалася дослідити взаємозалежність створення збройних формувань УНР 1917 р., виконання службових обов’язків військовослужбовцями, а також несення відповідальності за скоєні ними злочини. Встановлено, що з поглибленням загальнодержавної кризи в УНР на порядок денний було висунуто питання стосовно поновлення практики надзвичайних судів. З’ясовано, що існували і самі військові суди, які розглядали справи про деякі види військових злочинів: відмова від виконання наказу, пияцтво, азартна грошова гра, запізнення на службу тощо. Окремо визначено нормативну базу регулювання судової практики та сферу її застосування. Розглядається нормативно – правова база, видана персоніфікованими особами ( накази, розпорядження тощо ), які за часів діяльності УНР були при владі. Вказано та коротко охарактеризовано процес українізації Збройних сил, наголошено на важливості українізованого 34 корпусу. Окремо зазначено про створення суто українських військових частин, їх правове висвітлення. Зроблено висновок, що армія УНР, за підтримки українських національно-державних сил здійснювала правову діяльність та спробувала відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917- 1921 рр. Досліджується ролі і значимості власних Збройних сил в українському державотворенні.

2023-01-01T00:00:00Z