<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1333" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/1333</id>
  <updated>2026-05-14T12:50:18Z</updated>
  <dc:date>2026-05-14T12:50:18Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Поняття перфекціонізму: позитивний та негативний аспекти</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1377" />
    <author>
      <name>Целюк, Тетяна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1377</id>
    <updated>2020-03-17T12:22:39Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Поняття перфекціонізму: позитивний та негативний аспекти
Authors: Целюк, Тетяна
Abstract: Стаття розкриває поняття перфекціонізму в контексті типологічного підходу. Проведений огляд наукових джерел засвідчив, що існують різні типи та форми представленого феномену. Автор здійснює теоретичний аналіз досліджень західних вчених, що підтверджують припущення про наявність двох форм чи типів перфекціонізму: "здорового" (нормального) і "патологічного" (невротичного). Невротичні прояви перфекціонізму мають значущі кореляційні зв’язки з психологічними труднощами та розладами особистості, а прояви нормального перфекціонізму пов’язані з високими досягненнями у спорті, творчості, науці. Залежно від вектору спрямованості перфекціонізм набуває трьох різних форм: "я-орієнтований" перфекціонізм (selforientedperfectionism), перфекціонізм, орієнтований на інших (sociallyorientedperfectionism), "соціально-приписуваний" перфекціонізм (sociallypre-scriptedperfectionism). Крім зарубіжних підходів, було розглянуто погляди українських та російських психологів на досліджуваний феномен. У статті, ґрунтуючись на даних експериментів і психотерапевтичної практики, виокремлено характеристики перфекціоністів та узагальнено їх щодо критеріїв, які диференціюють респондентів на ці два типи. Проведено порівняльний аналіз основних психологічних моделей перфекціонізму, а саме "британської моделі" R. Frost та "канадської моделі" G. Flett, P. Hewitt.  Обгрунтовано також прогнози щодо майбутніх досліджень у цій сфері.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Соціальний інтелект як чинник професійного становлення особистості</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1376" />
    <author>
      <name>Стрілецька, Інна Ігорівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1376</id>
    <updated>2020-03-17T12:19:10Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Соціальний інтелект як чинник професійного становлення особистості
Authors: Стрілецька, Інна Ігорівна
Abstract: Статтю присвячено теоретичному аналізу місця і ролі соціального інтелекту в процесі професійного становлення особистості. Узагальнено напрямки розробки проблематики впливу соціального інтелекту на професійне становлення майбутніх фахівців у працях сучасних українських та російських авторів. Проаналізовано психолого-педагогічні погляди на сутність поняття "професійне становлення" та з’ясовано, що його прикметною характеристикою є соціальний інтелект як здатність, що зумовлює ефективність міжособистісної взаємодії, соціальної адаптації та реалізації професійних функцій фахівця. Обґрунтовано роль соціального інтелекту в досконалому оволодінні майбутніми фахівцями своєю професійною діяльністю і продуктивному вирішенні фахових завдань, для чого необхідно правильно розуміти власну поведінку та поведінку інших людей, уміти налагоджувати ефективну взаємодію у групі та формувати команду. Встановлено, що соціальний інтелект відіграє важливу роль у фаховій підготовці студента, він дає змогу розуміти самого себе та вчинки інших людей, їх вербальні і невербальні реакції, отже, виступає важливою когнітивною складовою структури комунікативних здібностей особистості. Соціальний інтелект забезпечує розширення меж комунікативного простору в контексті процесів глобалізації, розвитку міжкультурної комунікації, посилення інтегративних тенденцій в науці, відповідає за закономірності побудови "картини соціального світу", тобто функціонування механізмів перцепції, декодування і конструювання уявлень про широке коло соціальних реалій. Саме соціальний інтелект забезпечує адекватність соціального пізнання, допомагає прогнозувати розвиток міжособистісних відносин, загострює інтуїцію та гарантує успішність фахової підготовки особистості.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості становлення духовності у навчально-виховному процесі</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1375" />
    <author>
      <name>Заболоцька, Світлана Ігорівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1375</id>
    <updated>2020-03-17T12:12:21Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості становлення духовності у навчально-виховному процесі
Authors: Заболоцька, Світлана Ігорівна
Abstract: Аналізується вплив дорослого на розвиток духовності учнів в навчально-виховному процесі. Охарактеризовано розвиток духовності учнів та різні різні її прояви. Акцентовано увагу на духовній позиції самих вихователів та визначеність їхніх ідеалів, розвиток духовних цінностей, релігійної свідомості та самосвідомості особистості. У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз дослідження проблеми особливостей духовного розвитку особистості у сучасній психолого-педагогічній науці. Автором проаналізовано основні аспекти поняття духовності, розглянута його структура та види. Наводиться перелік особистісних характеристик рис людини, які засвідчують міру наявності у неї духовності. Зазначається, що становлення духовності нерозривно пов’язане з саморозвитком, а одиницею аналізу духовності є ціннісні орієнтації особистості. Обґрунтовано значення цієї тематики (проблематики) для духовного розвитку особистості майбутнього педагога. Визначено проблеми та перспективи подальших досліджень розвитку духовності особистості майбутніх педагогів.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психологічні чинники професіоналізації майбутнього педагога</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1374" />
    <author>
      <name>Заміщак, Марія Ігорівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1374</id>
    <updated>2020-03-17T12:13:10Z</updated>
    <published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Психологічні чинники професіоналізації майбутнього педагога
Authors: Заміщак, Марія Ігорівна
Abstract: Аналізуються психологічні чинники особистісної професіоналізації майбутнього педагога. Розглянуто особистісне становлення у взаємозв’язку із самовизначенням особистості під час професійного навчання. Виділено, що професіоналізація у вищому навчальному закладі є процесом самоактуалізації особистості в умовах навчально-професійної діяльності та спілкування, що спрямований на максимальну реалізацію власних можливостей та професійно-особистісних особливостей. Визначено значущість психологічної, соціальної, моральної та духовної ситуації вищого навчального закладу, який впливає на самовизначення майбутнього педагога, формування його світоглядних орієнтацій, здатностей, професійних компетентностей, прийняття та засвоєння ним цінностей, прогнозування життєвих цілей. Обгрунтовано суть професіоналізації в студентів – майбутніх педагогів як цілісного психолого-педагогічного процесу, її впливу на самовизначення та самореалізацію, розвиток готовності до рішення професійних завдань та самовиховання особистісних здатностей, значущих для набуття професіоналізму майбутніми педагогами. Показано, що уже з першого курсу при вивченні предмету загальної психології структура психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога має включати: уявлення про професію, знання про вимоги професії до особистості, про особистість як соціальний, психологічний, моральний та духовний феномен.</summary>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

