http://hdl.handle.net/123456789/1299 2026-05-14T12:08:31Z 2026-05-14T12:08:31Z Пільгук, Тетяна http://hdl.handle.net/123456789/1328 2020-03-10T10:13:59Z 2016-01-01T00:00:00Z

Title: Творча компетентність молодого вчителя як фактор професійного становлення Authors: Пільгук, Тетяна Abstract: У статті розкрито психологічний аналіз проблеми розвитку творчої компетентності молодого вчителя. Науково обґрунтовано поняття творчої компетентності вчителя-початківця. Під творчою компетентністю розуміється найвищий рівень розвитку професійної компетентності, коли особистість здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно і безперервно. Розглянуто напрацювання вчених в галузі дослідження психологічних механізмів творчості, проблем професійного становлення, майстерності та професіоналізму. Визначено провідне дослідження науковців, які працюють над проблемами розвитку творчості особистості в освітньому середовищі. Представлено розуміння сутності професійного становлення вчителя. На основі узагальнень ідей про розвиток творчої особистості було розроблено авторську концепцію розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення. Визначено, що структура розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення базується на основних структурних компонентах професійної компетентності: мотиваційному, змістовному, прогностично-рефлексивному.

2016-01-01T00:00:00Z Бреусенко-Кузнецов, Александр http://hdl.handle.net/123456789/1327 2020-03-10T10:07:47Z 2016-01-01T00:00:00Z

Title: Патология личности в теоретических построениях представителей отечественной метафизической традиции в психологии Authors: Бреусенко-Кузнецов, Александр Abstract: Статья посвящена проблеме восстановления искусственно прерванной метафизической традиции в отечественной персонологии. Данная проблема принадлежит областям истории психологии и психологии личности, но имеет выходы и в предметные области многих других психологических наук, в частности – клинической психологии. Указана важность соотнесения персонологических концептуализаций учёных-метафизиков с клинической практикой в процессе их опытной верификации. Проведена реконструкция и анализ взглядов на психопатологию и психотерапию представителей метафизической традиции в отечественной психологии личности. Согласно данным взглядам, суть патологии личности – в её уклонении от своего назначения, от подлинного бытия ради неподлинных, онтологически неоправданных форм жизнедеятельности.

2016-01-01T00:00:00Z Карпенко, Євген Володимирович http://hdl.handle.net/123456789/1326 2022-06-21T08:29:48Z 2016-01-01T00:00:00Z

Title: Значення емоційної компетентності особистості у дискурсі життєтворення Authors: Карпенко, Євген Володимирович Abstract: У статті проаналізовано місце феномену емоційної компетентності в становленні дискурсу життєтворення особистості. Відзначено, що її засадничими ознаками є відкритість і діалогічність, що фасилітують процеси життєтворчості в інтра- та інтерпсихічному просторі та сприяють здобуттю певних експірієнтальних «знань» і формуванню відповідних комунікативних «умінь». Отже, емоційна компетентність виконує функцію орієнтації в знаково-символічній реальності внутрішнього та зовнішнього середовища і, відповідно, бере участь у прийнятті рішень стосовно них. Це сприяє реалізації функції особистісного вибору у значущих обставинах життя. Вважається, що цей вибір повинен ґрунтуватися на домінуючій екзистенційній ідентичності та релевантно реалізовуватися на всіх її рівнях: базовому, характерологічному, ситуативному. В цьому контексті емоційна компетентність виступає в якості з’єднувальної ланки між ідентичністю та її зовнішньою поведінковою маніфестацією, в якій вона, власне, й проявляється. Інтегруючи первинні емоції, емоційна компетентність сприяє формуванню системи цінностей, мотивів і світоглядних орієнтацій особистості, а також сприяє їх коректному втіленню в практиці міжособистісного спілкування і, відповідно, конструювання дискурсу власного життя. У цьому полягає ключова роль емоційної компетентності в процесі життєтворення особистості.

2016-01-01T00:00:00Z Шусть, Василь http://hdl.handle.net/123456789/1324 2020-03-10T09:47:13Z 2016-01-01T00:00:00Z

Title: Еволюція ціннісної сфери людських спільнот: від соціальності заради виживання до пріоритетів політичності Authors: Шусть, Василь Abstract: У статті аналізується соціальний механізм формування політичних цінностей, роль соціальних потреб та інтересів у становленні владно-підвладних відносин. Наголошується, що ціннісні установки, сформовані на попередніх етапах розвитку спільноти, поступово перестають задовольняти актуалізовані соціальні потреби. Розглянуто підходи до дослідження природи цінностей: суб'єктивізм, що бере за основу психофізичну своєрідність людини; об'єктивізм, згідно з яким цінність ототожнюється з природними властивостями об'єктів, розуміється як свого роду факт; аналітичний підхід, в якому цінність виступає як момент суб'єктно-об'єктного відношення. Цінність виявляється не властивістю предмета або першопочатком норм моралі, а психічним новоутворенням в процесі життєдіяльності суб'єкта, тобто у суб'єктно-об'єктному відношенні об'єкт усвідомлюється здатним задовольнити потребу суб'єкта - людини, або ж соціальної спільноти. Цінності розглядаються як набір стандартів і критеріїв, що носять абстрактний і узагальнюючий характер, незалежні від конкретної людини, сформульовані у вигляді заповідей, тверджень, загальних норм поведінки. Розглянуто процес еволюції цінностей людини та їх зв'язок з певними антропологічними типами людей, кожен з яких проживав у подібних кліматичних умовах і мав можливості для взаємодії і передачі практичного досвіду на рівні племен і народів. Виділяються групи людей, які є трансляторами цінностей для окремих індивідів. Ціннісна система людини визначається як сукупність цінностей, за якою навколишні оцінюють її особистісні характеристики. Цінності як нормативну базу моралі та фундамент поведінки людини поділяють на два види. Цінності першої групи включають мету життя, бажані результати діяльності, тобто опосередковують зручності життя, красу, мир, рівність, свободу, справедливість, дружбу, самоповагу, суспільне визнання. Друга група включає засоби, які використовуються людиною для досягнення цілей, тобто, це цінності стосовно амбіцій, відкритості, чесності, добра, інтелектуальності, відповідальності, самоконтролю. До індивідуалістичних культур віднесено народи європейського антропологічного типу, а до колективістських - азіатські, східні культури.

2016-01-01T00:00:00Z