<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12857" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/12857</id>
  <updated>2026-05-15T10:00:12Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:00:12Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Підготовка резерву спортсменів-гирьовиків в Україні на сучасному етапі</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12865" />
    <author>
      <name>Романчук, Сергій Вікторович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Андрейчук, Володимир Якович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лесько, Орест Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Климович, Володимир Борисович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Романів, Ігор Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пилипчак, Іван Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Домінюк, Михайло Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12865</id>
    <updated>2022-09-12T08:28:32Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Підготовка резерву спортсменів-гирьовиків в Україні на сучасному етапі
Authors: Романчук, Сергій Вікторович; Андрейчук, Володимир Якович; Лесько, Орест Михайлович; Климович, Володимир Борисович; Романів, Ігор Володимирович; Пилипчак, Іван Васильович; Домінюк, Михайло Михайлович
Abstract: Мета. Дослідити динаміку підготовки резерву спортсменів-гирьовиків в Україні (2016-2019 роки). Методи. Під час дослідження використано теоретичний аналіз та документальний метод (вивчення протоколів змагань). Було проаналізовано протоколи всеукраїнських та міжнародних змагань з гирьового спорту (з поштовху гирь за довгим циклом та класичного двоєборства). У дослідженні взяли участь спортсмени-гирьовики (чоловіки віком 18-40 років) збірних команд областей України різних вагових категорій: до 63 кг, 68 кг, 73 кг, 78 кг, 85 кг, 95 кг та понад 95 кг. Результати. Встановлено, що кількість спортсменів, які вперше виконали норматив МСУ та МСУМК у 2016-2019 роках у важких вагових категоріях є значно менше, ніж у легких і середніх вагових категоріях, що свідчить про недостатню ефективність чинної програми підготовки спортсменів у класичному двоєборстві. Висновок. Протягом 2016-2019 років вперше виконали норматив МСУ 55 спортсменів–гирьовиків, а досягли результату МСУМК 8 спортсменів. При цьому спостерігається негативна динаміка.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Менеджер у фізичній культурі: організація робочого місця; умови праці</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12864" />
    <author>
      <name>Тягур, Роман Степанович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мочернюк, Владислав Богданович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткачівська, Інна Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Цап, Ірина Геннадіївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12864</id>
    <updated>2023-01-27T09:40:55Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Менеджер у фізичній культурі: організація робочого місця; умови праці
Authors: Тягур, Роман Степанович; Мочернюк, Владислав Богданович; Ткачівська, Інна Михайлівна; Цап, Ірина Геннадіївна
Abstract: Мета.  Визначити сутність і зміст організації та планування робочого місця менеджера у фізичній культурі; розкрити вимоги до його робочого місця. Методи. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Робоче місце менеджера це просторова зона, яка обладнана  необхідними матеріальними засобами, технікою і певним чином організована, у якій здійснюється трудова діяльність менеджера ( тобто, це місце, де виконується робота менеджера). Організація робочого місця менеджера це сукупність   заходів щодо обладнання робочого місця засобами і знаряддями праці та їх розміщення у визначеному порядку. Праця менеджера є не тільки суто розумовою діяльністю. В процесі виконання своєї роботи менеджер працює з комп’ютером, користується телефоном, факсом, модемом, технікою для множення документів. Його праця це безліч різних рухів, простих та складних, таких, які виконуються тільки  один раз, та таких, які повторюються багато разів, які вимагають уваги або виконуються автоматично. Планування робочого місця менеджера передбачає раціональне відповідно, функціональних,  гігієнічних, психофізіологічних і естетичних вимог розміщення  в кабінеті або в іншому службовому приміщенні меблів, обладнання і комп’ютера. Крім того, воно має виключати витрати часу, пов’язані з недоцільним переміщенням,забезпечувати умови для ефективного виконання менеджером своїх функцій і економне використання площі службового приміщення.  В сучасних умовах більша частина робочих місць менеджерів формується на основі індивідуальних проектів або взагалі без них. У цьому одна з причин невисокого рівня організації робочих місць, низької ефективності витрат на їх обладнання.  До проектування робочих місць на практиці пред’являються певні вимоги, що частково можуть бути виражені в кількісних показниках – нормах і нормативах, а частково мають тільки якісний опис. Висновок. Завдання раціональної організації робочих місць менеджерів включає в себе не тільки забезпечення  його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується, але й раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці. Найкращий варіант робочого місця, як і в інших сферах діяльності, може бути визначений  тільки за умови детального аналізу тієї роботи, яка виконується менеджером.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Структура та зміст технології корекції тілобудови студенток у процесі фізичної підготовки</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12863" />
    <author>
      <name>Матійчук, Вікторія Ігорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Альошина, Алла Іванівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12863</id>
    <updated>2023-01-27T08:14:23Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Структура та зміст технології корекції тілобудови студенток у процесі фізичної підготовки
Authors: Матійчук, Вікторія Ігорівна; Альошина, Алла Іванівна
Abstract: Мета. Розробити технологію корекції тіло будови студенток з урахуванням геометрії мас біоланок тіла у процесі фізичної підготовки. Методи. Для реєстрації кількісних характеристик, які відображають стан постави студентів, послуговувалися цифровою відеокамерою, під’єднаною до персонального комп’ютера із завантаженою програмою «Torso». Фотограми біогеометричного профілю постави обробляли із використанням програми «Тоrsо» для кутових характеристик біогеометричних показників. У педагогічному експерименті, за письмовою згодою, прийняли участь студентки віком 17–18 років (121 особа) Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана. Результати. На основі змісту та структури авторської технології виокремлено критерії її ефективності. Алгоритм реалізації авторської технології охоплював: перший крок – визначення вихідного рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості та геометрії мас тіла студенток; аналіз показників і прогнозування результатів; розкриття змісту освітнього процесу, форм організації студентів на занятті; другий крок – розроблення технології із застосуванням засобів оздоровчого фітнесу; третій крок – аналіз і порівняння отриманих результатів; уведення видів контролю; розроблення практичних рекомендацій за результатами діяльності. Висновок. Встановлена ефективність розробленої технології корекції тілобудови студенток з урахуванням геометрії мас біоланок тіла дає підстави рекомендувати її для широкого впровадження в систему фізичної підготовки студенток закладів вищої освіти.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Статеві особливості прояву агресивності у спортсменів різних видів спорту</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12862" />
    <author>
      <name>Несен, Олена Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кривенцова, Ірина Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Клименченко, Вікторія Григорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Огарь, Генадій Олексійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мицкан, Тетяна Степанівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12862</id>
    <updated>2022-09-12T06:54:15Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Статеві особливості прояву агресивності у спортсменів різних видів спорту
Authors: Несен, Олена Олександрівна; Кривенцова, Ірина Володимирівна; Клименченко, Вікторія Григорівна; Огарь, Генадій Олексійович; Мицкан, Тетяна Степанівна
Abstract: Мета. Визначити особливості прояву різних типів агресивності у спортсменів-єдиноборців та представників ігрових видів спорту. Методи. У дослідженні брали участь 115 студентів-спортсменів, з них: 62 юнаки та 53 представниці жіночої статі у віці 16-19 років, які залучені до тренувально-змагальної діяльності в єдиноборствах та спортивних іграх. Кваліфікація спортсменів: від I розряду до майстра спорту України. Під час роботи використовували опитувальник Л.Г. Почебут для визначення різних типів агресивності. Обробку кількісних показників проводили за t-критерієм Стьюдента. Результати. Встановлені найбільш притаманні типи агресивності для студентів різної спортивної спеціалізації та не спортсменів: вербальна агресивність найбільш притаманна юнакам не спортсмена; фізична агресивність – юнакам, що спеціалізуються у спортивних іграх; предметна агресивність – дівчатам, що обрали для себе спортивні ігри; емоційна агресивність та самоагресія найбільш притаманна дівчатам, що спеціалізуються у єдиноборствах. Висновок. Серед юнаків найбільший бал загальної агресивності спостерігається у не спортсменів, а найменший – у спортсменів-єдиноборців. Серед дівчат найвищий бал загальної агресивності був зафіксований у спортсменок, які займаються ігровими видами спорту, найнижчий – у дівчат, що не займалися спортом.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

