<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12585" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/12585</id>
  <updated>2026-05-15T10:38:53Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:38:53Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Гендерний підхід у бюджетному процесі</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12652" />
    <author>
      <name>Цюпа, Оксана Петрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кондур, Оксана Созонтівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Василюк, Марія Михайлівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12652</id>
    <updated>2022-07-21T07:45:24Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Гендерний підхід у бюджетному процесі
Authors: Цюпа, Оксана Петрівна; Кондур, Оксана Созонтівна; Василюк, Марія Михайлівна
Abstract: Стаття  спрямована  на  дослідження  сутності  та  переваг  застосування гендерного підходу в бюджетному процесі. Адже, сьогодні Україна перебуває на шляху реформ і перетворень, прогрес від яких дуже відчутний. Одним із важливих напрямів є реформування системи  управління  державними  фінансами.  Реформування  системи  державних  фінансів  на основі застосування інноваційних інструментів є важливою складовою – фундаментом стійкого розвитку України. Гендерний підхід і є тим новітнім інструментом, який враховує широке коло питань,  вирішення  яких  створює  рівні  можливості  для  всіх  членів  суспільства  і  забезпечує справедливий розподіл коштів платників податків між жінками і чоловіками та/або їх групами. Застосування  цього  інструменту  передбачає  включення  гендерних  аспектів  до  програм,  що фінансуються з бюджету, що дозволить зробити видимим те, як по-різному заходи бюджетних програм впливають на людей залежно від їх статі, віку, місця проживання, а також дозволить виміряти  вплив  цих  заходів  на  скорочення  ґендерних  розривів.  В  процесі  дослідження визначено  переваги  застосування  гендерного  підходу  бюджетного  процесу,  зокрема:  це підвищення якості публічних послуг для населення, оскільки визначаються чіткі орієнтири на конкретного споживача; підвищення темпів економічного зростання та скорочення бідності, а також  ефективне  використанню  бюджетних  коштів.  В  статті  запропоновано  і  напрямки забезпечення  сталості  застосування  цього  інструменту  в  Україні:  продовження  роботи  щодо інституціоналізації  гендерного  бюджетування,  поширення  процес у застосування  цього інструменту  на  усіх  головних  розпорядників  коштів  державного  та  місцевих  бюджетів  та підвищити доступність та якість даних із розбивкою за статтю. Таким чином, Уряду потрібно і надалі  продовжувати  процес  інтеграції  гендерного  підходу  в бюджетний  процес,  що  дасть можливість державі на належному рівні виконувати соціальну функцію та забезпечити сталий розвиток Україні, а також прискорити інтеграційні процеси та сприяти імплементації кращого світового досвіду у досягненні гендерної рівності в національну практику.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив дефіциту бюджету на матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12651" />
    <author>
      <name>Петрина, Марія Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Муратова, Майя</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кушлик, Оксана Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кочкодан, Володимир Богданович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12651</id>
    <updated>2022-07-21T07:30:25Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Вплив дефіциту бюджету на матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України
Authors: Петрина, Марія Юріївна; Муратова, Майя; Кушлик, Оксана Юріївна; Кочкодан, Володимир Богданович
Abstract: Стаття  присвячена  дослідженню  впливу  дефіциту  бюджету  на  матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України. Обґрунтовано, що Україна суттєво відстає  від  своїх  європейських  сусідів  за  такими  показниками,  як  тривалість  життя  та смертність.Основними  передумовами  високого  рівня  смертності  є  такі  фактори  ризику  як паління,  зайва  вага,  брак  фізичного  навантаження  та  надмірне  вживання  алкоголю,  поряд із невирішеними  проблемами  стосовно  поширення  інфекційних  захворювань  і  високого  рівня травматизму. Україна витрачає значну частину ВВП на послуги охорони здоров’я, проте рівень ВВП на душу населення в Україні є нижчим, ніж у більшості європейських країн. Водночас, багатьом  країнам  вдається  досягати  досить  хороших  показників  тривалості  життя  та смертності, маючи співставні витрати на охорону здоров’я.Система охорони здоров’я в Україні є  громіздкою  та  застарілою  і  базується  на  моделі  з  жорсткими  процедурами  управління  та фінансування.  Таку  ситуацію  обумовлюють  глибинні  недоліки,  накопичені  у  національній системі  охорони  здоров’я  через  відсутність  модернізації,  ігнорування  потреб  населення, невикористання сучасних світових тенденцій, неефективної роботи системи та високого рівня корупції.Аналіз  стану  матеріально-технічного  забезпечення  за  результатами проведенної роботи  показав,  що  в  переважній  своїй  більшості  заклади  охорони  здоров’я не  забезпечені апаратурою для проведення діагностики або були забезпечені такою апаратурою ще у 1990-2000 роки. З цього ми можемо зробити висновки, що наявне обладнання є морально застарілим та  фізично  зношеним.  Тому  було  прийнято  рішення  провести  заміну  обладнання,    яке знаходиться  в  експлуатації  більше  10  років.Визначено  необхідну  додаткову  кількість обладнання  для  забезпечення  потреб  опорних  закладів  охорони  здоров’я України  у  розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Проаналізовано використання методів комп’ютеної томографії,  методів рентгенографії та ультразвукової діагностики, апаратів штучної вентиляції для  лікування  легень  для  підтвердження  наявності  гострої  респіраторної  хвороби  COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2. Завдяки злагодженій співпраці задіяних центральних органів  виконавчої  влади  та  органів  місцевого  самоврядування  було  досягнуто  видатних результатів по оснащенню новітнім сучасним обладнанням 256 закладів охорони здоров’я по всій  території  України.  Оцінюючи  результативні  показники,  в  статті  доведено,  що  наразі оновлено близько 20% наявної матеріально-технічної бази.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Дослідження ринку кондитерських виробів: вплив пандемії та війни</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12649" />
    <author>
      <name>Бочко, Олена Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Балик, Уляна Олегівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Карпій, Олена Петрівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12649</id>
    <updated>2022-07-15T13:01:12Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Дослідження ринку кондитерських виробів: вплив пандемії та війни
Authors: Бочко, Олена Юріївна; Балик, Уляна Олегівна; Карпій, Олена Петрівна
Abstract: В статті проведено дослідження ринку кондитерських виробів. Метою статті є оприлюднення  результатів  дослідження  функціонування  ринку  кондитерських  виробів  під впливом пандемії та українсько-російської війни. В процесі виконання роботи застосовано різні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема індуктивний, дедуктивний методи використано    для  проведення пошукових  запитів  через  Google  Trends. За  допомогою економічного аналізу та порівняння здійснено аналізування кондитерського ринку. Графічний метод використано для наочного зображення результатів аналізу ринку кондитерських виробів. Для теоретичних узагальнень і формування висновків використано абстрактно-логічний метод. Розраховано питому вагу підприємств на ринку кондитерських виробів України в 2020 році.Для дослідження розвитку кондитерської галузі використано Google Trends за допомогою яких виявлено  динаміку  популярності  ключових  слів  «солодощі»,  «шоколад»,  «печиво», «мармелад», «вафлі», «цукерки». Встановлено, що динаміка запитів на ринку кондитерських виробів  змінюється  залежно  від  сезону:  збільшення  пошукових  запитів  спостерігається  з приходом  холодної  пори  року  і  спадає  з  настанням  теплої  пори  року.  За  результатами дослідження  в  географічному  розрізі  встановлено,  що  топ-3  областей,  в  яких  найбільше шукають  солодощі  складають  Волинська,  Тернопільська  та  Івано-Франківська  області.  З невеликим  відривом  за  кількістю  запитів  наступними  є  Рівненська  та  Львівська  області. Пошуковий термін «шоколад» є найпопулярнішим пошуковим словом серед інших популярнихвидів  кондитерської  продукції.  Найменш  популярними  виявилися  «вафлі»  та  «мармелад».Досліджено  структуру  галузі  кондитерських  виробів  в  Україні  та  розглянуто  діяльність основних гравців на ринку. Згідно з результатами, найпопулярнішим пошуковим словом серед користувачів  мережі  інтернет  Львівської  області  є  «шоколад»  (35%)  наступним  за популярністю  іде  «печиво»  (32%),  на  третьому  місці  «цукерки»  (21%).  Найбільшими виробниками  ринку  кондитерських  виробів  України  є:  «Roshen»,  «АВК»,  «Konti»,  «Світоч», «Mondeliz».</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Напрями та резерви повоєнного відновлення економіки України</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12648" />
    <author>
      <name>Казюка, Наталія Петрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шекета, Євгенія Юріївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12648</id>
    <updated>2022-07-15T12:53:22Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Напрями та резерви повоєнного відновлення економіки України
Authors: Казюка, Наталія Петрівна; Шекета, Євгенія Юріївна
Abstract: У  статті  автори  здійснили  спробу  оцінки соціально-економічних  наслідків російської повномасштабної агресії на території України. Визначено основні проблеми, з якими стикнулася  наша  економіка,  зокрема:  відтік  іноземного  і  внутрішнього  капіталу  з  країни; руйнування  логістичної  інфраструктури;  кілька  мільйонів  біженців,  які  змушені  були емігрували або до інших країн, або до інших регіонів всередині країни, та втратили роботу – головне джерело своїх доходів, вони випали з економічного кругообігу країни, оскільки такі громадяни  не  мають  можливості  споживати  і  виробляти  продукти  і  послуги,  сплачувати податки тощо; інфляція, падіння купівельної спроможності національної валюти, необхідність державного  фінансування  соціальних  виплат  для  населення  та  фінансування  збройних  сил України,  що  провокує  посиленнядефіциту  державного  бюджету  країни,  який  через  війну поповнюється  значно  нижчими  темпами.  Описані  прогнозні  явища,  з  якими  стикнеться економіка нашої держави через російську агресію та масштабні руйнування.Визначено,  що  аналог  “Плану  Маршалла”,  який  сприяв  майже  повному  відновлення економік  європейських  країн  за  часів  після  Другої  світової  війни,  може  стати  базовим стартовим майданчиком для швидкого відновлення нашої держави. Цей комплексний план має передбачати  відновлення  зруйнованого  господарства,  модернізацію  державних  структур  та максимальне прискорення розвитку України. Проаналізовано  основні  фактичні  та  прогнозні  показники  щодо  оцінки  рівня  втрат національної  економіки  внаслідок  бойових  дій  на  території  України.  Виокремлено  основні етапи  для  успішної  економічної  трансформації  в  нашій  країні,  зокрема:  розробка  та впровадження  сучасної  інноваційної  концепції  трансформації  економіки  із  врахуванням реально  встановленої  геополітичної  ситуації;  реалізація  розробленої  та  погодженої вітчизняними вченими, дослідниками, науковцями та урядом стратегії відновлення та розвитку територій, які перебували під окупацією або були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів; ідентифікація пріоритетних галузей економіки.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

