<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12582" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/12582</id>
  <updated>2026-05-15T12:41:47Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T12:41:47Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Кримінально-правова  політика  охорони  результатів офіційних спортивних заходів: компаративний аспект</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/17455" />
    <author>
      <name>Медицький, Ігор Богданович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/17455</id>
    <updated>2023-10-12T05:35:30Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Кримінально-правова  політика  охорони  результатів офіційних спортивних заходів: компаративний аспект
Authors: Медицький, Ігор Богданович
Abstract: У статті наголошується на важливості викорінення корупції, маніпулювання спортивними змаганнями та інших видів зловживань у спорті, що є частиною державної політики протидії корупції загалом та передбачає реалізацію найбільш жорсткого виду відповідальності – карального. Представлений компаративний аналіз кримінально-правової політики охорони результатів офіційних спортивних заходів у державах ближнього зарубіжжя (Латвії, Литви, Білорусі, Російської Федерації, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану і Таджикистану). Встановлено, що кримінальні закони спільним родовим об’єктом кримінально-правової охорони при маніпуляціях у спортивних змаганнях визначають власність / порядок здійснення підприємницької чи іншої економічної діяльності. У ряді випадків родовий об’єкт кримінально-правової охорони деталізується за допомогою видових об’єктів. Для позначення забороненого правила зарубіжний законодавець передбачає два різновиди поведінки: активної (підкуп, передача, надання, примус, схиляння, заохочення, інструктаж, пропозиція, обіцянка, вимога, посередництво) та пасивної (отримання різного роду предметів неправомірної вигоди). З’ясовано особливість визначення суб’єкта правопорушення шляхом механістичного перерахунку усіх можливих його видів безпосередньо у диспозиції норми, що веде до переобтяження її конструкції.&#xD;
Запропоновано зміни до чинної редакції ст. 3693 КК України за рахунок: 1) розширення переліку кваліфікуючих ознак вказівкою на вчинення злочину у складі організованої групи/злочинної організації; великі та особливо великі розміри неправомірної вигоди; 2) закріплення спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності, умовами застосування якого буде добровільність звернення особи до уповноважених суб’єктів з інформацією про подію злочину; факт звернення до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності; активне сприяння у розкритті/розслідування злочину.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Поняття та склад воєнного злочину в контексті положень міжнародного кримінального права</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/17454" />
    <author>
      <name>Зубанський, Микола Костянтинович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/17454</id>
    <updated>2023-10-12T05:44:08Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Поняття та склад воєнного злочину в контексті положень міжнародного кримінального права
Authors: Зубанський, Микола Костянтинович
Abstract: У статті проводиться комплексне дослідження правової категорії «Воєнний злочин» в контексті положень міжнародного кримінального права а міжнародних нормативно-правових актів. Поняття воєнний злочин на сьогодні не отримало чіткої правової регламентації в положеннях міжнародних нормативно-правових актів, але отримав широкого поширення та застосування на практиці перелік діянь, які відповідно до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду а також положень Женевської конвенції визнаються воєнними злочинами.&#xD;
Повний наліз категорії «Воєнний злочин» неможливий без дослідження юридичних ознак складу воєнного злочину на основі положень міжнародного гуманітарного права а також безпекової доктрини міжнародного співтовариства, через призму практики застосування міжнародних нормативно-правових актів.&#xD;
Для воєнного злочину характерним виступає значущість тих ознак кримінального правопорушення, які в звичайних складах злочинів не мають значимості а в воєнних злочинах дозволяють правильно кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння та визначити норми міжнародного законодавства, які підлягають застосуванню в випадку вчинення особою воєнного злочину. Особливою ознакою суб’єкта складу злочину виступає наявність спеціального суб’єкта вчинення воєнних злочинів, а саме комбатантів або не комбатантів. З суб’єктивної сторони воєнний злочин вчиняється свідомо та з умисною формою вини. Зазначається, що під час оцінки суспільно-небезпечного діяння як воєнного злочину важливе значення має дослідження ознак вчиненого діяння через призму ознак воєнних злочинів, які визначені нормами Женевської конвенції а також Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Таким чином підсумовано що воєнним злочином виступає вчинення суб’єктом міжнародного або внутрішньодержавного конфлікту або прирівняними до них особами діяння, що полягає в грубому, масовому порушенні норм міжнародного гуманітарного права а також у грубому порушенні прав та свобод осіб, які беруть участь бойових діях або перебувають у районі проведення бойових дій.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Цифровізація органів державної влади як захід запобігання корупційної діяльності в Україні</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/17453" />
    <author>
      <name>Бодунова, Олеся Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лямзіна, О. В.</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/17453</id>
    <updated>2023-10-12T05:43:30Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Цифровізація органів державної влади як захід запобігання корупційної діяльності в Україні
Authors: Бодунова, Олеся Миколаївна; Лямзіна, О. В.
Abstract: Стаття присвячена дослідженню розвитку корупції в Україні, виявленню основних проблем та аналіз її протидії, визначенню основних підстав виникнення корупції в державних органах та заходам запобігання корупційної злочинності в Україні. Встановлено, що цифровізація є багатогранним процесом, який впроваджує цифрові технології в усі сфери життя, підвищує ефективність державного управління в результаті спрощення управлінських процедур, забезпечує здійснення контролю за діяльністю органів державної влади та забезпечує високий ступінь доступності інформації про загальну діяльність органів державної влади. Наразі, Україна вже має позитивні випадки використання цифрових технологій. Забезпечуючись підтримкою з боку держави, державних органів, цифрофізація сприяє розвитку відкритого інформаційного товариства, як одного зі суттєвих чинників розвитку демократичної держави, зростання робочих місць для українських громадян, підвищення продуктивності праці та якості життя в Україні в цілому. Дослідивши законодавство України, за останні роки на території України було виявлено десятки розроблених законопроектів, що певною мірою стосуються даної сфери цифрових та інформаційних комунікаційних технологій. За допомогою таких законопроектів, наша держава змогла здійснити перехід усіх платників податків до використання онлайн-каналів, здійснити розвиток доступного інформаційного суспільства, застосувати нові методи державного управління, покращити економічне зростання країни, підвищити якість життя громадян України, скоротити кількість прогалин під час заповнення податкових декларацій, а також створити для громадян Єдиний веб-портал електронних послуг і його мобільного додатку. Цифровізація сприяє появі доступних і простих електронних послуг – є принципово новою системою організації виробництва й обслуговування у різних сферах, у тому числі й в державному управлінні. Вона сприяє зменшенню впливу людського фактору та корупційної складової в ході надання державних послуг, підвищує їх якість та оперативність задля покращення життя, роботи, навчання та відпочинку українців.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості захисту прав та інтересів кредитора у разі порушення грошового зобов’язання з валютним застереженням</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/17452" />
    <author>
      <name>Фоменко, Ярина Євгеніївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/17452</id>
    <updated>2023-10-12T05:42:55Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості захисту прав та інтересів кредитора у разі порушення грошового зобов’язання з валютним застереженням
Authors: Фоменко, Ярина Євгеніївна
Abstract: В процесі дослідження здійснено нормативно-правовий аналіз та виділено ряд загальнотеоретичних і практичних проблем національного законодавства України щодо захисту прав та інтересів кредитора у разі порушення грошового зобов’язання з валютним застереженням. Мета цієї наукової роботи полягає саме в дослідженні загальнотеоретичних і практичних проблем законодавства України щодо такого захисту. Право захищати свої права та інтереси є основою цивільного права та запорукою належного виконання договірних зобов’язань. Саме невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань є причинами виникнення спорів у сфері цивільно-правових відносин. У цій науковій статті досліджуються окремі способи захисту прав та інтересів кредитора у випадку порушення грошового зобов’язання в іноземній валюті. Аналізуються переваги та недоліки таких способів. Встановлено відсутність законодавчо визначеного порядку нарахування неустойки у грошовому зобов’язанні з валютним застереженням, що призводить до неоднозначної судової практики та вразливого становища кредитора. Цивільно-правові відносини розвиваються, тому нормативно-правова база повинна відображати реальний сучасний стан речей цивілістики. Використання у зобов’язаннях прив’язки до іноземної валюти буде використовуватись учасниками договірних правовідносин все частіше та частіше, що становить необхідність врегулювання сфери використання валютних застережень у грошових зобов’язаннях. Автором у цій статті пропонується удосконалити, зокрема передбачивши чіткий порядок нарахування неустойки, норми права щодо захисту прав та інтересів кредитора у випадку порушення грошового зобов’язання з валютним застереженням. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій та правозастосовній діяльності під час реалізації кредитором захисту своїх прав та інтересів у випадку порушення грошового зобов’язання в іноземній валюті.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

