<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/10850" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/10850</id>
  <updated>2026-05-15T10:00:10Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:00:10Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Діяльність інклюзивно-ресурсних центрів у гірських районах</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12302" />
    <author>
      <name>Матвеєва, Наталія Олексіївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12302</id>
    <updated>2022-05-25T12:57:13Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Діяльність інклюзивно-ресурсних центрів у гірських районах
Authors: Матвеєва, Наталія Олексіївна
Abstract: Актуальність проблеми полягає в постійно зростаючій кількості дітей з порушеннями розвитку в Україні, потребі надання їм відповідної допомоги з боку фахівців та наявних перешкодах у розвитку інклюзивної інфраструктури в гірських селах нашої країни. Віддаленість, погане транспортне сполучення, відсутність кваліфікованих фахівців, неповна поінформованість населення гальмують розвиток інклюзивної освіти, перешкоджають її здобуття особами з особливими потребами. Мета статті – проаналізувати специфіку діяльності інклюзивно-ресурсних центрів, що надають допомогу педагогам, батькам та дітям з порушеннями розвитку, які проживають у гірських районах України. Авторка використала теоретичні (аналіз, узагальнення психолого-педагогічної літератури) та емпіричні методи (опитування, бесіди, спостереження, методи статистичної обробки даних). У статті порушено питання розвитку інклюзивної освіти в сільській (гірській) місцевості України. Розглянуто основні чинники впливу на цей процес, проаналізовано особливості надання якісних корекційно-розвиткових, психолого-педагогічних послуг дітям з особливими освітніми потребами, що мешкають у гірських районах. Результати дослідження показали, що діяльність фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з надання допомоги педагогам, батькам і, зокрема, дітям з порушеннями розвитку, які проживають у віддалених районах, має велике значення як для особистого розвитку учнів, так і для здійснення професійної діяльності педагогів, обізнаності батьків. Питання порушується не лише на місцях, а й сягає державних масштабів, про що свідчить активність у розширенні нормативної бази, державні асигнування на розвиток інклюзії. Проте проблема не є повністю дослідженою на сьогодні й потребує подальшого глибокого вивчення.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Педагогіка партнерства у духовному вихованні учнів Нової Української Школи гірського регіону</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12301" />
    <author>
      <name>Копчук-Кашецька, Марія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Довгий, Олег Ярославович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Клепар, Марія Василівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12301</id>
    <updated>2022-05-25T12:51:48Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Педагогіка партнерства у духовному вихованні учнів Нової Української Школи гірського регіону
Authors: Копчук-Кашецька, Марія Степанівна; Довгий, Олег Ярославович; Клепар, Марія Василівна
Abstract: У  статті  актуалізовано  проблему  реалізації  ідей  педагогіки  партнерства  в  духовному  вихованні  учнів  нової  української  школи  гірського  регіону.  Розкрито  сутність  понять  «педагогіка  партнерства»,  «духовне  виховання»,  «морально-духовні цінності». Зазначено, що Концепція «Нова українська школа» є першим документом реформи, який визначив  основні  засади  нової  освіти.  Представлено  принципи,  на  яких  базується  педагогіка  партнерства,  згідно  з  Концепцією «Нова українська школа». З’ясовано, що на сучасному етапі творення України як демократичної, правової держави та її інтеграції до загальноєвропейського співтовариства все більшої важливості набуває проблема педагогіки партнерства в духовному вихованні учнів початкових класів. Здобувачі освіти, батьки та педагоги, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Педагог є другом дитини, а родина – залучена до побудови її освітньої траєкторії. Це спонукає до використання в освітньому процесі НУШ культурної і педагогічної спадщини українського народу, пошуку оптимальних зaсобів морального-духовного виховання школярів на основі відродження народних звичаїв і традицій. Доведено,  що  багатовічний  досвід  українського  народу,  його  ідеали,  уявлення  про  добро  і  зло  мають  значний  вплив на формування морально-духовних цінностей школярів.Зроблено висновки, що педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога, учнів і їхніх батьків, передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість у духовному вихованні.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Стимулювання процесу учіння учнів початкової школи</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12300" />
    <author>
      <name>Кіліченко, Оксана Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Наконечна, Лариса Богданівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12300</id>
    <updated>2022-05-25T12:31:48Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Стимулювання процесу учіння учнів початкової школи
Authors: Кіліченко, Оксана Іванівна; Наконечна, Лариса Богданівна
Abstract: У статті розглянуто особливості стимулювання учнів початкових класів до навчання. Проаналізовано й узагальнено поняття «мотив», «мотивація», «стимул», «стимулювання». Визначено етапи формування інтересу учіння в учнів початкових класів і його залежність від організації освітнього процесу. Досліджено рівень сформованості пізнавальних інтересів школярів. Систематизовано й розроблено класифікацію стимулів навчальної діяльності, яка включає стимули, джерелом виникнення яких є процес діяльності, стимули, джерелом виникнення яких є зміст діяльності, стимули, джерелом виникнення яких є стосунки між учителем і учнем, стимули, як результат оцінювання учнів і стимули, які виникають внаслідок використання різних засобів навчання. Показано залежність використання стимулів навчання від використання методів навчання і форм організації навчального процесу. Зокрема, конкретизовано вимоги до використання таких методів навчання: спеціально організовані ситуації успіху, метод створення ситуації інтересу до певного предмета, метод створення ситуації новизни навчального матеріалу, метод опори на життєвий досвід учнів. Зазначено доцільність використання методу стимулювання навчального процесу в початковій школі різноманітних ігор та ігрових форм організації пізнавальної діяльності, з-поміж яких виокремлено такі групи ігор: короткі ігри та ігрові оболонки. Зауважено особливості організації освітнього процесу в початковій школі з метою стимулювання учіння дітей через поєднання їх у групи. Визначено роль шкільних підручників як засобів організації освітнього процесу та особливості їх використання в стимулюванні учіння учнів молодшого шкільного віку. У статті окреслено педагогічні умови успішного стимулювання дітей до навчання, основними з яких є забезпечення відповідності змісту програмного матеріалу розумовому розвитку учнів, застосування різноманітних видів, форм і методів навчальної діяльності, використання на уроках колективної діяльності, творчість учителя в процесі роботи з підручниками, створення сприятливого морально-психологічного мікроклімату.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Формування елементарних мікологічних уявлень та понять у молодших школярів на уроках «я досліджую світ»</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/12299" />
    <author>
      <name>Борис, Уляна Зіновіївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/12299</id>
    <updated>2022-05-25T12:23:36Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Формування елементарних мікологічних уявлень та понять у молодших школярів на уроках «я досліджую світ»
Authors: Борис, Уляна Зіновіївна
Abstract: Стаття присвячена формуванню елементарних мікологічних уявлень та понять в учнів початкової школи на уроках «Я досліджую світ». Наголошено, що природничі уявлення та поняття в учнів формуються під час вивчення природничої освітньої галузі, в контексті інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Початкова школа – важливий етап становлення особистості, формування природничих уявлень та понять, багатогранних взаємин школяра з природничим і суспільним середовищами. Тому вчителеві початкових класів важливо сформувати в молодших школярів уявлення про гриби за їх особливі характеристики, виокремлюючи й узагальнюючи разом з дітьми основні ознаки, спільні для всієї групи цих організмів. Проаналізовано педагогічні умови добору методів та прийомів навчання під час формування елементарних мікологічних уявлень та понять в учнів початкової школи на уроках «Я досліджую світ». Зроблено висновок, що система наочних методів навчання безпосередньо пов’язана з системою засобів навчання, зокрема засобів наочності, комплексний підхід до використання яких у поєднанні зі словом учителя дає необхідний навчально-виховний ефект. Особливе значення відведено практичним методам, які являють собою складну взаємодію слова, наочності й практичної роботи. В її основі лежить практична діяльність учнів, яка здійснюється за участю керівного слова вчителя і засобів наочності. Практичні методи навчання відіграють важливу роль у формуванні навичок і вмінь як застосовувати здобуті знання про гриби. Під час формування мікологічних уявлень і понять, основна практична діяльність учнів полягає у виконанні різноманітних практичних завдань, вправ, дидактичних ігор. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, урахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про гриби залежить від сукупності таких дидактичних умов: здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу; дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять; добір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про гриби; використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

